Мета роботи - у порівняльному рандомізованому перехресному з чотирма періодами та двома послідовностями (за схемою TRTR/RTRT) клінічному дослідженні за участю здорових добровольців довести біоеквівалентність тестового лікарського засобу (ЛЗ) Тіара Тріо, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлоротіазиду/160 мг валсартану (ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна) референтному ЛЗ Exforge HCT, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлоротіазиду/160 мг валсартану ("НовартісФармасьютика С.А.", Іспанія). Добровольці чоловічої та жіночої статі у кожний період одноразово натще приймали 1 таблетку тестового чи референтного ЛЗ. У I і II періоди зразки крові відбирали впродовж 72 год, у III і IV періоди - впродовж 36 год. Кількісне визначення у плазмі крові добровольців амлодипіну і гідрохлоротіазиду (у I та II періоди) та валсартану (в усі періоди) проводили методом високоефективної рідинної хроматографії з тандемним мас-селективним детектуванням. В аналіз фармакокінетичних показників включено дані 39 здорових добровольців. Середні значення Cmax для тестового і референтного ЛЗ становили 7,485 +- 1,664 і 7,661 +- 1,923 нг/мл для амлодипіну, 78,63 +- 20,97 і 78,18 +- 18,27 нг/мл - для гідрохлоротіазиду та 4,85 +- 1,88 і 4,94 +- 2,18 мкг/мл - для валсартану відповідно. Середні значення AUC0-72 амлодипіну, AUC0-t гідрохлоротіазиду і AUC0-t валсартану становили 258,454 +- 64,639, 519,67 +- 130,55 нг-год/мл і 31,65 +- 13, 90 мкг-год/мл для тестового та 261,086 +- 71,28, 518,22 +- 119,93 нг-год/мл і 31,93 +- 15,00 мкг-год/мл - для референтного ЛЗ. Межі 90 % довірчих інтервалів для відношення геометричних середніх значень Cmax (94,55 - 101,97 % для амлодипіну, 94,85 - 105,42 % - для гідрохлоротіазиду і 90,71 - 109,72 % - для валсартану), AUC0-72 (96,82 - 102,39 % - для амлодипіну) та AUC0-t (95,11 - 104,54 % - для гідрохлоротіазиду та 92,26 - 109,27 % - для валсартану) для ЛЗ Тіара Тріо та Exforge HCT відповідали попередньо встановленому критерію прийнятності для біоеквівалентності (80,00 - 125,00 %). Побічні реакції виникли у 8-ми добровольців після прийому тестового і у 8-ми - референтного ЛЗ. Доведено біоеквівалентність генеричного ЛЗ Тіара Тріо, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлоротіазиду/1 60 мг валсартану, референтному ЛЗ Exforge HCT, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлоротіазиду/160 мг валсартану. Обидва лікарські засоби характеризувалися порівнювальною переносимістю та безпекою за одноразового перорального застосування натще.Мета роботи - у порівняльному рандомізованому перехресному з чотирма періодами і двома послідовностями (за схемою TRTR/RTRT) клінічному дослідженні за участю здорових добровольців довести біоеквівалентність тестового лікарського засобу Тіара Дуо, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 160 мг валсартану/25 мг гідрохлоротіазиду (ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна), референтному лікарському засобу Ко-Діован, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 160 мг валсартану/25 мг гідрохлоротіазиду ("Novartis Pharmaceuticals UK LTD", Великобританія). Добровольці чоловічої статі у кожний період одноразово натще приймали 1 таблетку тестового чи референтного лікарського засобу. Зразки крові відбирали впродовж 36 год. Кількісне визначення валсартану і гідрохлоротіазиду в плазмі крові добровольців проводили за методом ультраефективної рідинноїхроматографії з тандемним мас-селективним детектуванням. В аналіз фармакокінетичних показників включено дані 34 здорових добровольців. Середні значення Cmax для тестового і референтного лікарських засобів становили <$E3460,6~symbol С~1580,9> і <$E3293,5~symbol С~1717,9> нг/мл (для валсартану) і <$E158,16~symbol С~92,50> і <$E162,40~symbol С~94,09> нг/мл (для гідрохлоротіазиду) відповідно. Середні значення AUC0-t валсартану і гідрохлоротіазиду становили <$E19508,75~symbol С~9079,00> і <$E1095,55~symbol С~655,50> нг-год/мл для тестового та <$E18175,84~symbol С~9537,15> і <$E1115,35~symbol С~666,47> нг-год/мл - для референтного лікарських засобів відповідно. Межі 90 % довірчих інтервалів для відношення геометричних середніх значень Cmax (97,33 - 123,22 % для валсартану і 91,78 - 104,74 % - для гідрохлоротіазиду) та AUC0-t (100,25 - 122,52 % для валсартану і 92,68 - 103,83 % - для гідрохлоротіазиду) для лікарських засобів Тіара Дуо та Ко-Діован відповідають попередньо встановленому критерію прийнятності для біоеквівалентності (80,00 - 125,00 %). Прогнозовані побічні реакції відзначено у двох добровольців і розцінено як несерйозні. Висновки: проведено біоеквівалентність генеричного лікарського засобу Тіара Дуо, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 160 мг валсартану/25 мг гідрохлоротіазиду, референтному лікарському засобу Ко-Діован, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 160 мг валсартану/25 мг гідрохлоротіазиду. Обидва лікарські засоби характеризувалися зіставною переносимістю та безпекою за одноразового перорального застосування натще.Мета роботи - у порівняльному рандомізованому перехресному з чотирма періодами і двома послідовностями (за схемою TRTR/RTRT) клінічному дослідженні за участю здорових добровольців довести біоеквівалентність тестового лікарського засобу Тіара Дуо, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 160 мг валсартану/25 мг гідрохлоротіазиду (ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна), референтному лікарському засобу Ко-Діован, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 160 мг валсартану/25 мг гідрохлоротіазиду ("Novartis Pharmaceuticals UK LTD", Великобританія). Добровольці чоловічої статі у кожний період одноразово натще приймали 1 таблетку тестового чи референтного лікарського засобу. Зразки крові відбирали впродовж 36 год. Кількісне визначення валсартану і гідрохлоротіазиду в плазмі крові добровольців проводили за методом ультраефективної рідинноїхроматографії з тандемним мас-селективним детектуванням. В аналіз фармакокінетичних показників включено дані 34 здорових добровольців. Середні значення Cmax для тестового і референтного лікарських засобів становили <$E3460,6~symbol С~1580,9> і <$E3293,5~symbol С~1717,9> нг/мл (для валсартану) і <$E158,16~symbol С~92,50> і <$E162,40~symbol С~94,09> нг/мл (для гідрохлоротіазиду) відповідно. Середні значення AUC0-t валсартану і гідрохлоротіазиду становили <$E19508,75~symbol С~9079,00> і <$E1095,55~symbol С~655,50> нг-год/мл для тестового та <$E18175,84~symbol С~9537,15> і <$E1115,35~symbol С~666,47> нг-год/мл - для референтного лікарських засобів відповідно. Межі 90 % довірчих інтервалів для відношення геометричних середніх значень Cmax (97,33 - 123,22 % для валсартану і 91,78 - 104,74 % - для гідрохлоротіазиду) та AUC0-t (100,25 - 122,52 % для валсартану і 92,68 - 103,83 % - для гідрохлоротіазиду) для лікарських засобів Тіара Дуо та Ко-Діован відповідають попередньо встановленому критерію прийнятності для біоеквівалентності (80,00 - 125,00 %). Прогнозовані побічні реакції відзначено у двох добровольців і розцінено як несерйозні. Висновки: проведено біоеквівалентність генеричного лікарського засобу Тіара Дуо, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 160 мг валсартану/25 мг гідрохлоротіазиду, референтному лікарському засобу Ко-Діован, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 160 мг валсартану/25 мг гідрохлоротіазиду. Обидва лікарські засоби характеризувалися зіставною переносимістю та безпекою за одноразового перорального застосування натще.

  Повний текст PDF - 583.751 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"