Проведено визначення динаміки розвитку гіпертонічної хвороби (ГХ), ішемічної хвороби серця (ІХС), цукрового діабету (ЦД) 2-го типу та ожиріння в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) впродовж 30-річного періоду спостереження. Встановлено, що після участі в аварійних роботах ГХ, ІХС, ЦД 2-го типу та ожиріння в когорті УЛНА розвивались у більш ранній термін і в молодшому віці у порівнянні з неопроміненими особами. Переважна кількість УЛНА захворіли на ГХ в перші 10 років, осіб контрольної групи (КГ) - під час 2-го та 3-го десятиріччя після аварії. В усіх УЛНА ознаки ІХС виявлені в перші 20 років, в осіб КГ - в 3-му десятиріччі періоду спостереження. У 93,9 % УЛНА розвиток ГХ достовірно випереджав клінічний дебют ЦД на 25,7 року, а у 66,7 % розвиток ІХС - на 19,4 року. У 92,0 % осіб КГ ця різниця становила 19,5 року, в 76,0 % - 15,5 року відповідно. ГХ вірогідно підвищувала ризик розвитку ЦД 2-го типу як в УЛНА, так і у КГ, тоді як ІХС не зумовлювала такого впливу. Більше половини УЛНА та осіб КГ мали надмірну масу тіла чи ожиріння, коли в них розвинулися ГХ та ІХС. Участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в поєднанні з впливом іонізувального випромінювання можна вважати вірогідним фактором ризику ГХ, ІХС і ЦД 2-го типу.

  Повний текст PDF - 529.95 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"