Мета роботи - оцінити ефективність застосування аторвастатину та розувастатину шляхом додавання до стандартної терапії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та ожирінням залежно від генотипів поліморфізму Met235Thr-гена ангіотензиногена (АТГ). Визначено дві підгрупи спостереження: 1-ша - 116 пацієнтів з ІХС та ожирінням, які отримували аторвастатин у добовій дозі 20 мг (серед яких носіїв Т/Т-генотипу - 34, Т/М-генотипу - 45 і М/М-генотипу - 37 осіб); 2-га - 108 пацієнтів з ІХС та ожирінням, які отримували розувастатин у добовій дозі 10 мг (серед яких носіїв Т/Т -генотипу - 30, Т/М-генотипу - 43 і М/М-генотипу - 35 осіб). Усім хворим визначали показники ліпідного обміну за стандартною біохімічною методикою, алельний поліморфізм Met235Thr-reHa АТГ методом полімеразної ланцюгової реакції. Аналіз ефективності застосування аторвастатину та розувастатину залежно від генотипів поліморфізму Met235Thr-гена АТГ у пацієнтів з ІХС та ожирінням виявив вірогідні відмінності, які полягали у більш вираженому ліпідознижувальному ефекті у разі застосування розувастатину у носіїв Т/Т-генотипу, аторвастатину - М/М-генотипу. Встановлено, що лікування пацієнтів з ІХС та ожирінням гіполіпідемічними засобами (аторвастатин або розувастатин) покращує показники ліпідного обміну за рахунок зниження вмісту проатерогенних фракцій. Застосування аторвастатину у хворих з М/М-генотипом і розувастатину у носіїв Т/Т-генотипу поліморфізму Met235Thr-гена АТГ є особливо ефективним і найбільш пріоритетним.

  Повний текст PDF - 366.576 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"