Мета роботи - дослідити інформативність для діагностики антифосфоліпідного синдрому (АФС) рутинних коагулологічних і сучасних методів виявлення вовчакового антикоагулянту (ВА) у пацієнтів із тромбозом і патологією вагітності. У 233 пацієнтів із підозрою на АФС із тромбозом різної локалізації та акушерською патологією виконували рутинні коагулологічні дослідження та визначали антифосфоліпідні антитіла, зокрема ВА. Згідно з міжнародними критеріями діагностики у 44,6 % обстежених встановлено АФС, серед них первинний - у 85,6 %, вторинний - у 14,4 %. ВА виявлено у 42,5 % обстежених (95,2 % хворих із АФС). У ході виконання рутинних досліджень системи гемостазу наявність активності ВА можна запідозрити за подовженням протромбінового часу (ПЧ) та активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ). На I скринінговому етапі діагностики ВА найбільша інформативність спостерігається за комбінування тестів, які базуються на відмінних принципах і відповідають за різні ланки системи гемостазу, зокрема часі зсідання з фосфоліпідзалежною отрутою змії, АЧТЧ із чутливим до ВА реагентом і ПЧ із розведеним тромбопластином у 50 і 500 разів. Зроблено висновки, що результати групи корекційних тестів не є надійними і не надають можливість прийняти рішення щодо продовження чи припинення подальшого дослідження. Необхідність їх виконання слід розглядати індивідуально у кожному випадку. У зв'язку з високою інформативністю тести на підтвердження необхідно проводити на II етапі виявлення ВА. Отримані результати гармонізуються з останніми методичними рекомендаціями 2014 р., які можуть бути застосовані як стандарти у пошуку активності ВА.

  Повний текст PDF - 457.742 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"