Ішемічна хвороба серця (ІХС) у понад 20 % випадків стає причиною фібриляції передсердь (ФП). Антитромботична терапія (АТТ) є невід'ємним компонентом лікування пацієнтів із ФП. Чинні клінічні протоколи не дають однозначної відповіді на питання щодо оптимальної схеми АТТ у хворих на ІХС із ФП. Загальновідомо, що ключовою ланкою патогенезу ІХС є зміни ліпідного обміну. Жирні кислоти (ЖК) - основна структурна одиниця ліпідів і головне джерело енергії для кардіоміоцитів. Невивченим залишається вплив варфарину, нових оральних антикоагулянтів і комбінованої антиагрегантної терапії на атеросклеротичні процеси, а саме обмін ЖК. Виявлено різноманітність впливу АТТ на ліпідний і мінеральний обмін, що може зумовлювати про- чи антиаритмічні властивості різних терапевтичних схем. Саме порівняння змін ліпідного обміну під дією лікарських засобів надає змогу обрати оптимальне лікування для конкретного пацієнта. Для вибору відповідної схеми АТТ потрібно проводити детальніший аналіз впливу рекомендованих препаратів на обмін ЖК.Увагу приділено проблемі вибору оптимальної схеми антитромботичної терапії у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) в поєднанні з фібриляцією передсердь (ФП) на основі урахування патогенетичної ролі змін показників жирнокислотного спектру фосфоліпідів мембран еритроцитів та тромбоцитів в механізмі розвитку різних клінічних форм фібриляції передсердь. Встановлено особливості жирнокислотного спектру фосфоліпідів мембран еритроцитів та тромбоцитів крові у хворих на ІХС без порушень серцевого ритму та в поєднанні з різними клінічними формами ФП. Вивчено зміни жирнокислотного спектру фосфоліпідів мембран еритроцитів і тромбоцитів на фоні відновлення синусового ритму. Виявлено кореляційні зв'язки між кількістю надшлуночкових екстрасистол та жирнокислотним спектром фосфоліпідів мембран тромбоцитів у хворих на ішемічну хворобу серця з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь після відновлення синусового ритму. Показано, що хворим на ішемічну хворобу серця в поєднанні з пароксизмальною та персистуючою клінічними формами ФП є доцільним призначення схеми медикаментозної терапії, що включає в себе використання ривороксабану, а хворим на ішемічну хворобу серця в поєднанні з постійною формою фібриляції передсердь призначення схеми фармакотерапії, що включає варфарин, є бажанішим.Зауважено, що хворим на ішемічну хворобу серця з фібриляцією передсердь з вихідним збільшенням відносного вмісту пальмітинової та олеїнової кислот, зменшенням стеаринової кислоти в фосфоліпідах мембран еритроцитів та ліноленової кислоти в фосфоліпідах мембран тромбоцитів призначення ривароксабану є доцільнішим, бо асоціюється зі зменшенням тривалості пароксизму фібриляції передсердь. У разі зниження відносного вмісту арахідонової кислоти в фосфоліпідах мембран тромбоцитів призначення варфарину сприяє нормалізації жирнокислотного складу мембран.

  Повний текст PDF - 372.936 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"