Зазначено, що вивчення якості життя пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) - важливий елемент надання їм медичної допомоги. Мета роботи - покращити діагностику порушень газообміну у осіб із ХОЗЛ з урахуванням параметрів якості життя. У дослідженні взяли участь 100 пацієнтів із ХОЗЛ, якім проведено капнометрію та анкетуваня щодо якості життя. Коефіцієнт кореляції між загальним рахунком за опитувальником якості життя Госпіталю святого Георгія з фракційною концентрацією вуглекислого газу протягом видиху в повітрі, що видихається (FECO2), становив -0,17, а з фракційною концентрацією вуглекислого газу наприкінці видиху в повітрі, що видихається (FEТCO2), -0,14 в загальній популяції хворих. У осіб із гіперкапнією відзначають статистично достовірно гіршу якість життя, за даними опитувальника EQ-5D - <$E 45,3~symbol С~3,6> за індексом і <$E40,8~symbol С~5,9> за шкалою, ніж у хворих без гіперкапнії - <$E 57,4~symbol С~3,0> і <$E 54,4~symbol С~2,0> відповідно; p << 0,05. У хворих із гіперкапнією зі зниженням FECO2 знижується індекс і середня позначка візуально-аналогової шкали EQ-5D (r = 0,33 і 0,66 відповідно) та наростає рахунок симптомів (r = -0,77). За збільшення FETCO2, що має місце за гіперкапнії, найбільш залежною категорією є обмеження діяльності (r = 0,55). Зроблено висновки, що якість життя пацієнтів із ХОЗЛ погіршується з прогресуванням захворювання. За гіперкапнії відзначають більш серйозне обмеження активності - <$E 74,3~symbol С~5,4> бала, ніж у хворих без гіперкапнії - <$E 61,2~symbol С~2,6> бала (p < 0,05); серед інших показників якості життя обмеження діяльності погіршується найбільшою мірою.

  Повний текст PDF - 304.532 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"