Проаналізовано дані літератури щодо різних аспектів взаємодії наночастинок оксиду заліза (НОЗ) із клітинами та клітинними структурами, а також вплив на їх функції. Показано, що взаємодія наночастинок заліза з клітиною залежить від розміру, форми, складу, поверхневого покриття, заряду, концентрації та часу експозиції наночастинок, а також від типу клітин. Головним механізмом цитотоксичності НОЗ вважається утворення реактивних сполук кисню у реакції Фентона. Можливі й інші механізми, зокрема прямий вплив наночастинок на подвійний ліпідний шар клітинної мембрани. Згідно зі стандартними токсикологічними та фармакологічними випробуваннями деяких препаратів на основі НОЗ, ці наночастинки виявилися достатньо безпечними у випадку застосування у людей. НОЗ є переважно менш токсичними у порівнянні з солями заліза (хлоридом і сульфатом), а також іншими наночастинками оксидів металів.

  Повний текст PDF - 303.842 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"