Етіологія нозокоміальних інфекцій, частота випадків контамінації шкіри рук різними нозокоміальними мікроорганізмами, а також роль гігієни рук медичного персоналу в період спалахів внутрішньолікарняних інфекцій є сигналами того, що засоби для гігієни рук повинні як мінімум забезпечувати активність щодо збудників цих інфекцій. Найвищу протимікробну ефективність забезпечують засоби на основі етилового спирту (в концентрації 60 - 85 %), ізопропанолу (в концентрації 60 - 80 %) та n-пропанолу (в концентрації 60 - 80 %), які характеризуються широким спектром дії та її швидкістю. Етиловий спирт у високій концентрації (наприклад 95 %) є найефективнішим засобом проти безоболонкових вірусів, тоді як n-пропанол здається більш ефективним по відношенню до резидентної бактеріальної мікрофлори. Комбінація спиртів може забезпечувати синергічну дію. Протимікробна ефективність як хлоргексидину (в концентрації 2 - 4 %), так і триклозану (в концентрації 1 - 2 %) нижча і спостерігається пізніше. Активність цих засобів часто підсилюється механічним усуненням патогенних мікроорганізмів зі шкіри при митті рук. Але навіть у разі врахування протимікробної ефективності разом із механічним усуненням ефективність цих засобів залишається нижчою за ефективність спиртів.