Мета огляду - розгляд унікальної хімії куркуміну для пояснення його різноманітної поведінки у різних середовищах. Проаналізовано статті, які присвячені вивченню структурної активності взаємовідносин куркуміну як антиоксиданту або прооксиданту. Огляд об'єднує досягнення, зроблені у цьому напрямі з 1980 р. Куркумін - це основний куркуминоїд, знайдений у куркумі, який вважається найбільш активним компонентом куркуми порівняно з іншими куркуминоїдами. Велика кількість досліджень присвячена доведенню корисності його активності. Описано використання куркуміну для лікування таких хвороб, як рак, альцгеймер, діабет, алергії, артрити тощо. Куркумін також має антиоксидантні властивості при низький концентрації. Отже, залежно від своєї структурної форми куркумін може діяти як антиоксидант або як прооксидант. Куркумін існує у двох таутометричних формах - кето та енол. В кетоформі куркумін проявляє антиоксидантні властивості. Енольна форма схильна до деградації. Тому бажано тримати куркумін у кетоформі. В поляризованому та кислому середовищі куркумін існує в кетоформі, тоді як в неполяризованому або лужному середовищі він підлягає деградації. Обговорено механізм деградації куркуміну в різних середовищах. В лужних умовах відбувається нуклеофільна атака на гідроксильну групу, а в умовах неполяризації діє механізм вільних радикалів. Деградація в лужних умовах призводить до повного розкладу молекули, в той час як в неполяризованих умовах деградація відбувається через утворення проміжного пероксиду й обумовлює прооксидантний ефект куркуміну. В обох випадках ванілін є продуктом деградації, крім інших продуктів деградації. У проаналізованих працях приділяється увага двом іншим видам куркуміноїдів - диметоксикуркуміну і біс-диметоксикуркуміну. Антиоксидантна активність куркуміну вища, тоді як біс-диметоксикуркумін має найменшу антиоксидантну активність серед куркуноїдів. Однак швидкість деградації куркуміну також максимальна серед куркуминоїдів, за ним іде диметоксикуркумін і біс-диметоксикуркумін. Це свідчить, що донор електронів - метоксильна група, впливає на активність куркуминоїдів. Отже, структура речовини відповідає за її активність. Висновок: підтверджено важливість конкретного середовища для забезпечення бажаної активності куркуміну.

  Повний текст PDF - 279.074 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"