Мета дослідження - визначення коефіцієнтів тертя полімерних гранульованих матеріалів по металевій поверхні, зокрема для опису законів їх руху у зоні живлення черв'ячного екструдера. Для досліджень руху полімерних гранул у каналі екструдера використано 4 типи гранул: поліетилен високої густини (ПВГ), співполімер етилену з вінілацетатом (севілен), полістирол (ПС) і полівінілхлорид (ПВХ). Коефіцієнти тертя визначено з використанням плоскопаралельної моделі процесу екструзії. Аналіз результатів показав загальне зменшення залежності коефіцієнта тертя (КТ) за збільшення тиску, однак у разі досягнення максимальних значень майже на всіх кривих відбувався перехід через мінімум, після якого значення КТ починали зростати. Для ПВГ КТ зменшується від 0,35 до 0,26 за навантаженя 200 Па і від 0,23 до 0,17 за 2000 - 2200 Па, зі збільшенням глибини каналу від 7 до 23 мм. Для севілену КТ збільшується від 0,15 до 0,44 за 200 Па і від 0,15 до 0,17 за 1900 - 2100 Па. Для ПС КТ змінюється від 0,6 за 200 Па до 0,3 за 2100 Па і не залежить від збільшення глибини каналу. Для ПВХ КТ збільшується від 0,3 до 0,7 за 200 Па і від 0,22 до 0,43 за 1900 - 2100 Па. У разі нагрівання робочої поверхні до температури 90 <^>oC КТ для ПВГ перестає залежати від глибини каналу і набуває середніх значень - 0,3 за 200 Па та 0,2 за 2100 Па. Для севілену за 80 <^>oC КТ зростає для кожної глибини і досягає значень від 0,25 до 0,4 за 200 Па та від 0,19 до 0,23 за 1600 - 1700 Па. Для ПС за 100 <^>oC КТ зменшується до 0,5 за 200 Па і 0,2 за 2100 Па. Для ПВХ КТ не залежить від нагрівання робочої поверхні. Відмінності в отриманих залежностях можна пояснити різними механічними властивостями досліджуваних полімерів, зокрема значеннями міцності, коефіцієнта тертя, деформованістю за різних температур.

  Повний текст PDF - 967.217 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"