Висвітлено основні питання формування природоохоронної стратегії збереження біорізноманіття унікального природно-історичного комплексу - долини Куяльницького лиману. Проведено аналіз запропонованих шляхів і методів його збереження за умов надмірного посилення антропогенного впливу. Обгрунтовано необхідність створення природоохоронного об'єкту установи найвищої категорії - Національного природного парку "Куяльницький". Обговорено альтернативний варіант стосовно природоохоронного впорядкування території, зокрема організації державного курорту "Куяльницький". Підкреслено його неприйнятність для розв'язання проблемних екологічних завдань у регіоні, оскільки статус державного курорту не передбачає прямої охорони біорізноманіття. Проаналізовано попереднє функціональне зонування території парку, наведене в літературі, висвітлено його бачення в аспекті актуальних природоохоронних завдань. Викладено стислу характеристику фіорізноманіття його структурних елементів, а також найважливіші й першочергові заходи з організації парку, відновлення та охорони біорізноманіття як основи оптимізації довкілля та стійкого розвитку регіону. Особливістю зонування проектованого парку зі встановлення режимів охорони й природокористування є його спрямованість на охорону та підтримання рекреаційно-бальнеологічного потенціалу Куяльницького лиману. Тому з огляду на сучасний стан біорізноманіття природно-історичного комплексу Куяльницького лиману уточнено території для організації чотирьох функціональних зон: заповідної (пл. 4482,0 га), регульованої рекреації (8987,0), стаціонарної рекреації (738,0) та господарської (29738,0). Наведено картосхему функціонального зонування проектованого Національного природного парку "Куяльницький".

  Повний текст PDF - 1.538 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"