Наведено результати досліджень і визначено ефективність застосування біопрепаратів у технологіях вирощування ярої пшениці та вівса в грунтово-кліматичних умовах Малого Полісся України. Дослідні ділянки характеризувались дерново-глибоко-карбонатними легкосуглинковими грунтами з глибиною гумусового шару 52 см і вмістом елементів живлення: азоту 121,5 мг, фосфору 181,39 мг та калію 114,93 мг на кілограм грунту. Вміст гумусу в грунті дослідних ділянок - 4,46 %, рН сольовий - 7,60. На дослідних ділянках проведено традиційний обробіток грунту обертовим плугом ПОН-5/4 на глибину 22 см. Сівба насіння проводилась сівалкою СЗ - 3,6. Одночасно з сівбою насіння сівалка локально вносила нітроамофоску нормою 1 ц/га (N16P16K16). Для визначення ефективності застосування біопрепаратів у технологіях вирощування цих ярих зернових культур, на полі було визначено облікові ділянки з різними схемами внесення препаратів Азотофіт (0,1 л/га), Біокомплекс-БТУ для зернових культур (0,5 л/га) та ФітоХелп (0,5 л/га). Біопрепарати вносили в баковій суміші з карбамідом (10 кг/га). На ділянках із застосовуваними препаратами одержано приріст врожайності ярої пшениці) від 3,8 до 6,2 ц/га порівняно з контролем (врожайність на контролі - 30,8 ц/га). Найбільший врожай зерна 37,0 ц/га одержано на ділянці з дворазовим внесення Біокомплексу-БТУ для зернових культур та біофунгіциду ФітоХелп. На ділянках з одноразовим підживленням Азотофітом врожайність зерна становила 34,6 ц/га, а із дворазовим обприскуванням Біокомплексу-БТУ для зернових культур - 36,1 ц/га. Застосування біопрепаратів у вирощування ярої пшениці забезпечило економічний ефект у межах від 1285 до 1538 грн/га. Внесення біопрепаратів на посівах вівса забезпечило приріс врожайності на 3,7 ц/га або 13 % (при одноразовому внесенні Азотофіту) та на 5,6 ц/га або 20 % (при дворазовому внесенні Біокомплексу-БТУ). Завдяки збільшенню валового збору зерна одержано економічний ефект 1250 і 1618 грн/га.Мета роботи - визначення ефективності застосування біопрепаратів у технології вирощування льону олійного. Методи досліджень - польовий, лабораторний, візуальний та порівняльно-розрахунковий. Дослідні ділянки характеризувались дерново-глибоко-карбонатними легкосуглинковими грунтами з глибиною гумусового шару 52 см і вмістом елементів живлення: азоту 121,5 мг, фосфору 181,39 мг та калію 114,93 мг на кілограм грунту. Вміст гумусу в грунті дослідних ділянок - 4,46 %, рН сольовий - 7,60. На дослідних ділянках проведено мульчування грунту на глибину 15 см. Для сівби насіння застосовувалась сівалка СЗ-3,6. Боротьба з бур'янами проводилась хімічним методом. Ефективність застосування біопрепаратів у технології вирощування льону олійного визначалась на ділянках з різними схемами внесення біопрепаратів: I - контроль; II - одноразове внесення біоактиватора росту рослин Азотофіт-р (0,1 л/га); III - дворазове внесення біостимулятора росту рослин Біокомплекс-БТУ для технічних культур (0,35 л/га); IV - одноразове внесення робочого розчину біоактиватора росту рослин Азотофіт-р (0,1 л/га) + біоінсектицид Бітоксибацилін-БТУ (4 л/га); V - дворазове внесення робочого розчину біостимулятора росту рослин Біокомплекс-БТУ для технічних культур (0,35 л/га) + біоінсектицид Бітоксибацилін-БТУ (4 л/га). Біопрепарати вносили в баковій суміші з карбамідом (10 кг/га). Висновки: застосування біопрепаратів на посівах льону олійного забезпечило підвищення врожайності насіння в межах від 1,3 до 2,6 ц/га, а приріст врожайності склав від 10,8 % до 21,6 %. Економічний ефект від внесення препаратів коливався від 1060 до 1504 грн./га.

  Повний текст PDF - 1.455 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"