Методика синергетичної інтеграції режимів функціонування керованих транспортно-енергетичних об’єктів

Кравчук, В.; Баранов, Г.; Прохоренко, О.

Мета роботи - розробити методику об'єднання зусиль наявних поліергатичних виробничих організацій (ПЕВО) у межах агропромислового комплексу (АПК) моделюванням інтеграційних процесів оперативного управління режимами системного функціонування наявних транспортно-енергетичних об'єктів АПК. За умов ергатичної самоорганізації на принципах мультиагентної взаємодії інтелектуальні ПЕВО цілеспрямовано формують конкретні техніко-технологічні рішення (ТТР) [1-7]. Прогноз враховує реальні фактори впливів довкілля під час реалізації технологічних операцій на запланованих маршрутах та відповідає часовим поточним подіям ситуативного збігу обставин у зонах підвищеного ризику подій (ЗПРП) [5] з можливими небажаними ризиками агровиробництва. Методика об'єднання зусиль ПЕВО АПК для багатокритеріального забезпечення підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва (ВПР) передбачає трирівневі декомпозиції задач: стратегічні, тактичні, оперативні, кожна з яких має чіткий термін початку й завершення терміну реалізації. Обов'язкова фіксація змін станів за інтервал тривалості означених форм управління та використання запасів і ресурсів у необхідних та достатніх перехідних процесах ситуативної перебудови складних динамічних систем (СДС). Методика самоорганізації гарантованого адаптивного управління (ГАУ) синергетично інтегрує досягнення мети згідно із завданнями за критеріями безпеки дії сільськогосподарських машин (СГМ). Доведено, що синергетична інтеграція об'єктів з різними транспортно-енергетичними призначеннями обумовлює нові показники керованого землеробства. Технологія моделювання складних динамічних систем прогнозуванням майбутніх режимів обгрунтовує показники якості, ефективності, безпеки системного функціонування на всіх ієрархічних рівнях ВПР. Методика прогнозного випробування нової техніки і технологій для сільського господарства забезпечує застосування наявних засобів інформатизації агропромислових комплексів. Традиційний поділ проблемних складних задач на глобальні рівні класифікації відношень (міждержавні, політичні, економічні, екологічні, експлуатаційні та їм подібні рівні ієрархії) значно розширюють простір прийняття конкретних конструктивних ТТР АПК. Значна кількість слабко структурованих взаємовідношень з різноманітними кількісними та якісними показниками суттєво ускладнює обгрунтування кращого вибору варіанта агровиробництва у конкретній біосфері [5]. Тому витрачається багато часу та необхідних ресурсів для досягнення мети багатокритеріального забезпечення техніко-технологічного рівня ВПР [2,5,6]. Інтегрована бажана згортка будь-яких часткових критеріїв повинна оцінювати реальний стан АПК без помилок, збитків, банкрутства. Висновки: обгрунтований конструктивний вибір керованої властивості змін заданого значення визначається на етапі проектування сільськогосподарських машин (СГМ) та бортових багатофункціональних комплексів (ББК). Методика safety цільових функцій зняття невизначеності ступеня наближення до небезпечної зони наближень (НЗН) заздалегідь класифікована в кожній оперативній задачі управління рухом СГМ за конкретним збігом обставин під час ВПР у реальні ЗПРП.


	Наукова періодика України		Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України