Накопичення вологи та поживних речовин у грунті залежно від попередників пшениці озимої в умовах Центрального Лісостепу України

Панченко, Т.; Новохацький, М.; Бондаренко, О.

Мета роботи - висвітлити особливості впливу різних попередників на накопичення вологи та поживних речовин у грунті. Методи досліджень: теоретичні - аналіз і синтез літературних інформаційних ресурсів; польові та лабораторні досліди, які проводилися протягом 2013 - 2016 років в НВЦ БНАУ, розташованому в центральному Лісостепу України. Проведення польових досліджень показало, що залежно від попередників після їх збирання запас продуктивної вологи в шарі грунту 0 - 20 см і 0 - 100 см коливається в широких межах. Більший запас вологи як у шарі грунту 0 - 20 см, так і в 0 - 100 см був після таких попередників як гірчиця біла, горох, соя. Менше вологи містилося після кукурудзи на зерно і ячменю озимого. Отримані експериментальні дані свідчать про те, що найкращий водний режим для озимої пшениці складається після гірчиці білої, гороху на зерно і сої. Менш сприятливо водний режим складається після озимого ячменю і кукурудзи на зерно. Найбільш оптимальними за кількістю накопиченої вологи у грунті виявились попередники гірчиця біла та горох на зерно. В середньому за роки досліджень після цих попередників перед сівбою пшениці озимої в орному шарі 0 - 20 см знаходилося 28,73 - 29,48 мм, а у горизонті грунту 0 - 100 мм накопичилося вологи 87,48 - 91,30 мм. Також сівба після цих попередників забезпечила найкращі сходи рослин пшениці озимої. Аналіз кореляційних зв'язків між урожайністю та динамікою продуктивної вологи у 0 - 100 мм шарі грунту за вирощування пшениці озимої сорту Золотоколоса після різних попередників, показує що коефіцієнт кореляції r = 0,4920 та коефіцієнт детермінації d = 0,2421 вказують на середню безпосередню залежність урожайності від накопичення продуктивної вологи у 0 - 100 мм шарі грунту. Восени після збирання попередників пшениці озимої найбільша кількість легкогідролізованого азоту спостерігалася після гороху на зерно і становила в горизонті 0 - 10 см - 17,62 мг, в 10-20 см - 15,47 мг і в 20 - 30 см - 13,91 мг-екв. на 100 грам абсолютно сухого грунту. Дещо менше легкогідролізованого азоту в грунті було після кукурудзи на зерно і сої. Так, в горизонті 0 - 10 см його, відповідно, було 5,25 і 6,38 мг., в 10 - 20 см - 13,74 і 14,29 мг і в шарі 20 - 30 см, відповідно, було 12,49 і 13,17 мг-екв. на 100 г грунту. Найменше азоту накопичувалося після озимого ячменю на зерно в горизонтах 0 - 10 см, 10 - 20 і 20 - 30 см, відповідно, містилося 14,06, 12,83 і 11,03 мг. Висновки: рослини пшениці озимої по непарових попередниках перебувають не тільки в менш сприятливих умовах осіннього вологозабезпечення, але й азотного живлення, що істотно впливає на формування елементів структури продуктивності колосу, а в підсумку - і величини урожайності.


	Наукова періодика України		Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України