Для вирішення завдання створення концепції та алгоритму лікування перш за все необхідно розробити робочу класифікацію, на основі якої буде побудована концепція. Запропонована класифікація має забезпечити вибір найефективніших методів лікування в кожного хворого, що водночас мають бути максимально безпечними і малотравматичними. Класифікаційне розподілення засновано на діагностичних ознаках переломів тіл хребців, а саме визначенні морфологічних факторів, які призводять до патологічних змін. Саме виявлення характеру та тяжкості ушкодження хребтового сегмента дає можливість передбачувати подальший розвиток деформації й оцінювати ефективність використання певного методу лікування в конкретній клінічній ситуації. Загальна кількість хворих із травматичними ушкодженнями грудного та поперекового відділів хребта становила 113. Середній вік пацієнтів - 34,3 року. Чоловіків було 67,9 %, жінок - 32,1 %. Проведено ретроспективне дослідження історій хвороби, даних клінічного обстеження, рентгенологічних, КТ, МРТ до і після лікування. Критерії включення: неускладнені й ускладнені вибухові переломи, переломи тіл хребців із дистракцією й ротацією грудного та поперекового відділів хребта. Згідно з універсальною класифікацією ушкоджень грудного та поперекового відділів хребта Magerl et al., яка є класифікацією AOSpine Thoracolumbar Spine Injury Classification System, розрізняють: неповний вибуховий перелом типу А 3.1 і неповний вибуховий перелом із розколюванням типу А 3.2, повний вибуховий перелом типу А 3.3, перелом тіла хребця типу А з дистракцією типу АВ (тип В 1.2, В 2.3) та перелом тіла хребця типа А з ротацією типу АС (тип С 1.3). Залежно від наявності неврологічної симптоматики пацієнтів розподілено на тих, хто мав неускладнені (74 осіб; 65,4 %) і ускладнені (39; 34,5 %) ушкодження. Розроблення класифікації передбачає аналіз діагностичних критеріїв, а розроблення концепції лікування - аналіз ефективності певного методу лікування. Запропонована робоча хірургічна класифікація створена на основі класифікацій Magerl et al., TLIСS і розподілу внутрішніх напружень McCormack, а також результатів власних експериментальних і клінічних досліджень. Внаслідок власних клініко-експериментальних досліджень доведено, що зі збільшенням ступеня руйнування тіла хребця зростає величина кіфотичної деформації на рівні ушкодження. Таким чином, величина первинної кіфотичної деформації хребта прямо залежить від ступеня руйнування тіла хребця (ступінь фрагментації). Висновки. Розроблено концепцію лікування пацієнтів із вибуховими переломами та переломами тіл хребців із дистракцією та ротацією, що дає змогу обрати оптимальний метод лікування на підставі трьох ознак: ступеня фрагментації тіла хребця, деформування хребта за принципом залишкової фіксованості та деформування хребтового каналу.

  Повний текст PDF - 309.22 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"