Моторні та немоторні прояви хвороби Паркінсона (ХП) збільшують ризик падінь, що у поєднанні з остеопорозом значно підвищує ризик переломів, зокрема переломів шийки стегнової кістки. Мета роботи - оцінка ефективності та безпечності комплексної терапії остеопорозу у пацієнтів із ХП. Обстежено 38 чоловіків і жінок віком 55 - 75 років із системним остеопорозом та ХП. Серед них 18 пацієнтів отримували комплексну терапію остеопорозу, 20 пацієнтів становили групу порівняння. Мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) визначали за методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії. Під час досліджень встановлено, що у пацієнтів групи порівняння втрата кісткової маси на рівні всього скелета була 1,8 +- 0,8 %, на рівні шийки - 4,5 +- 0,6 %, проксимального відділу стегнової кістки - 3,6 +- 1,1 % та на рівні нижніх кінцівок - 3,1 +- 1,2 %. Внаслідок проведеного лікування із застосуванням комплексної терапії, що включала препарати кальцію, вітаміну D та ризедронової кислоти, у пацієнтів групи і зареєстрована стабілізація МЩКТ на рівні всього скелета та нижніх кінцівок, збільшення МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта - на 4,0 +- 2,2, верхніх кінцівок - на 4,8 +- 2,1 %, шийки та проксимального відділу стегнової кістки - на 1,8 +- 0,8 % і 1,3 +- 0,7 % відповідно. Висновки: застосування комплексної терапії остеопорозу у пацієнтів із ХП сприяє вірогідному збільшенню МЩКТ на рівні стегнової кістки, поперекового відділу хребта та верхніх кінцівок, а також стабілізації кісткової маси на рівні нижніх кінцівок і всього скелета, що зменшує ризик переломів.

  Повний текст PDF - 565.413 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"