Переломи проксимального відділу стегнової кістки (СК) в людей літнього та старечого віку є складною медико-соціальною проблемою. Розроблено та внесено у медичну практику метод лікування переломів проксимального відділу стегна. В основі даного методу лікування переломів лежить цементна біполярна геміартропластика з аугментацією, фиксацією спицями і/або серкляжем у пацієнтів похилого віку. Мета дослідження - розробити математичну модель вертлюжних переломів стегна за класифікацією Еванса і за її допомогою вивчити основні напрямки навантаження у проксимальному відділі стегна у разі ендопротезуванн з додатковою фіксацією уламків спицями. Для розв'язання поставленого завдання було розроблено математичні моделі СК з вертлюжними переломами різних типів за класифікацією Еванса. Моделювали 4 типи вертлюжних переломів СК (тип 2 - 5 за Евансом). За кожного типу переломів моделювали використання стандартного ендопротеза з фіксацією окремих уламків спицями та модульного ендопротеза запропонованої конструкції. Висновки: під час моделювання варіантів ендопротезування проксимального відділу СК з вертлюжними переломами типів 2 - 5 за класифікацією Еванса визначено, що модульна система за всіх типів переломів надає змогу значно знизити напруження практично в усіх контрольних точках кісткових елементів моделей. В елементах металевих конструкцій за рахунок значно меншої жорсткості у вузлі з'єднання несучого стрижня з інтрамедулярним у першому виникають зони підвищеного напруження, абсолютна величина якого значно більше, ніж у моделі з ендопротезом.

  Повний текст PDF - 1.792 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"