Наукова періодика України Травма


Страфун С. С. 
Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite Частина 1. Геометричні параметри ходьби / С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська // Травма. - 2018. - Т. 19, № 1. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2018_19_1_3
Мета роботи - оцінити динаміку та особливості геометричних параметрів ходьби пацієнтів до тотального протезування кульшового суглоба (КС) та після нього за збереження та зменшення довжини плеча дії абдукторів (ДПДА) стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Проаналізовано геометричні параметри ходьби: довжина кроку (Step Length) або короткий крок; довжина довгого кроку (Stride Length); ширина опори (H-H Base Support) та величини кута розвороту стопи (Toe In/Toe Out), що було одержано за допомогою системи GAITRite. Проаналізовано параметри ходьби 46 хворих на коксартроз. До I групи увійшло 26 хворих, у яких рентгенометрично після протезування КС довжина плеча дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 10 мм у бік зменшення. До II групи потрапили хворі (20 пацієнтів), у яких після протезування рентгенометрично було виявлено зменшення ДПДА стегна більше ніж на 10 мм. Обстеження проводили до протезування та у віддалені періоди спостереження - через 1 - 1,5 та 5 - 7 років після протезування. До протезування групи за параметрами ходьби були однаковими. Протезування у більшості хворих призводило до відновлення параметрів ходьби, хоча у більшості випадків нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювало симетричність ходьби. Через 5 - 7 років у хворих спостерігали погіршення параметрів ходьби, а у деяких хворих погіршення показників досягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих зі зменшеною довжиною дії плеча абдукторів стегна. У цих хворих відбувалося постійне перенапруження означених м'язів, що у віддаленому періоді призводить до розвитку чи прогресування дегенеративних змін в інших суглобах нижньої кінцівки - колінному суглобі, гомілково-ступневому суглобі та поперековому відділі хребта, що й зумовлює погіршення ходьби у віддаленому періоді спостереження. Висновки: проведений аналіз показав, що у хворих зі зменшенням довжини плеча дії абдукторів стегна внаслідок тривалого однобічного перенапруження м'язів протезованої кінцівки у віддаленому періоді спостерігається втрата опорності та надбаних після протезування навичок ходьби.Робота є продовженням публікації, присвяченої розгляду геометричних параметрів ходьби хворих на коксартроз після ендопротезування за даними системи GAITRite. Розглянуто часові параметри ходьби хворих на коксартроз - тривалість одного циклу кроку, одиночної опори, середня нормалізована швидкість і проведений аналіз інтегрованого показника якості ходьби FAP. Оцінено динаміку й особливості часових параметрів ходьби пацієнтів до та після тотального протезування кульшового суглоба при збереженні та зменшенні довжини плеча дії абдукторів стегна після протезування у віддаленому періоді спостереження. Проаналізовано параметри ходьби хворих, у яких після протезування рентгенометрично була виявлена несиметрична довжина плеча дії абдукторів стегна. Проаналізовано дані 46 хворих на коксартроз, які були розподілені на 2 групи: I група (n = 26) - хворі, у яких рентгенометрично після протезування кульшового суглоба довжина дії абдукторів стегна не змінилася або різниця не перевищувала 1,0 см у бік зменшення, II група (n = 20) - хворі, у яких після протезування рентгенометрично зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна було більше ніж на 1,0 см. Обстеження проводили до, через рік після протезування та у віддалений період - від 5 до 7 років. Висновки: за результатами дослідження можна зробити висновки, що зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна більше ніж на 1 см від контрлатерального у віддалені терміни спостереження призводить до втрати навичок ходьби, що хворі показували через рік після ендопротезування. Тобто тривале несиметричне навантаження м'язів призводить до втрати симетричності ходьби, зменшення опороспроможності протезованої кінцівки, що виражається зниженням часу опори на хвору кінцівку і зменшенням тривалості кроку здорової кінцівки. Наслідком цих змін є розвиток та поступове прогресування кульгавості.
  Повний текст PDF - 809.416 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Страфун С.
  • Фіщенко О.
  • Карпінська О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Страфун С. С. Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite Частина 1. Геометричні параметри ходьби / С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська // Травма. - 2018. - Т. 19, № 1. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2018_19_1_3.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Страфун Сергій Семенович (медичні науки)
  • Фіщенко Олександр Володимирович (медичні науки)
  • Карпінська Олена Дмитрівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського