На сьогодні вентральний цервікоспондилодез є найбільш поширеним методом хірургічної корекції більшості травматичних ушкоджень субаксіального відділу хребта. Незважаючи на широкий асортимент тілозамінних систем, у сучасній літературі відсутні дані про переваги застосування певного типу конструкцій за різних варіантів пошкодження остеолігаментозного апарата. Мета роботи - рентгенологічна оцінка ефективності використання тілозамінностабілізуючих систем за різних варіантів травматичних ушкоджень шийного відділу хребта. Проведено аналіз даних рентгенограм 70 пацієнтів, які перенесли вентральний субаксіальний цервікоспондилодез у зв'язку з травматичним пошкодженням шийного відділу хребта. Проведено дослідження ефективності відновлення сегментарного кіфозу оперованого сегмента і стабільності досягнутої корекції у післяопераційному періоді. Терміни спостереження: інтраопераційно, через 3 - 5 днів, 3, 6 і 12 - 18 міс після оперативного втручання. Як система стабілізації використано комбінацію "Mesh + вентральна пластина" і телескопічний тілозамінний імплант. Переломи класифіковані згідно з основними класами AOSpine subaxial cervical spine injury classification system. Інтраопераційні рентгенограми свідчать про більш дозовану корекцію сегментарного кіфозу оперованого сегмента у разі застосування тілозамінного імпланту. При цьому 87,5 % аналізованих випадків містяться в необхідному діапазоні значень. У разі застосування комбінації Mesh із вентральною пластиною цей показник становив 50 %. Аналіз динаміки втрати корекції свідчить про більшу стабільність досягнутого спондилодезу за застосування тілозамінного імпланту. На 3-тю - 5-ту добу післяопераційного періоду максимальне наростання сегментарного кіфозу зареєстроване за C-типу ушкодження і застосуванні комбінації Mesh із вентральною пластиною. Мінімальну деформацію відзначено у разі використання тілозамінного імпланту та за A-типу ушкодження. Аналогічна залежність спостерігається на всіх подальших термінах спостереження. Висновки: у разі виконання вентрального субаксіального цервікоспондилодезу пошкодження типу A є найбільш стабільними, а пошкодження типу C проявляють максимальну схильність до втрати досягнутої інтраопераційної корекції. Застосування тілозамінного імпланту у порівнянні з комбінацією Mesh із вентральною пластиною забезпечує більше збереження сагітального контуру оперованого сегмента на всіх термінах спостереження.

  Повний текст PDF - 488.101 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"