Останніми десятиріччями в світі зафіксовано зростання кількості хворих на деформуючий остеоартроз різної етіології від 19,8 до 63 %. В Україні поширеність остеоартрозу становить 2200,6 на 100 000 населення, в Америці - 6500 на 100 000 населення. В той же час залишаються не повністю вивченими питання визначення остеосцинтиграфічних параметрів, при яких можливо спрогнозувати в передопераційному періоді параендопротезні ускладнення з метою проведення ендопротезування без ризику їх виникнення. Мета роботи - визначення діагностичної ролі радіонуклідного методу у прогнозуванні параендопротезних ускладнень у хворих на деформуючий остеоартроз кульшових і колінних суглобів шляхом розробки сцинтиграфічної моделі "dual time point imaging". Трифазова остеосцинтиграфія проводилась на томографічній сцинтиляційній гамма-камері "Тамара-301Т" за стандартним протоколом: I етап - ангіографічна фаза, проводилась одразу після внутрішньовенного болюсного введення 600 - 800 МБк 99mTc-метилендифосфонату; II етап - рання статична фаза, виконувалась у статичному режимі одразу після закінчення ангіографічної фази, збір інформації протягом 120 секунд; III етап - відстрочена статична фаза, проводилась через 2 - 4 години після введення радіофармацевтичного препарату (РФП), виконувалась у статичному режимі. При деформуючому остеоартрозі відбувалась швидка елімінація радіологічного індикатора з патологічного вогнища у зв'язку з активним вимиванням РФП внаслідок зниження кровопостачання тканин ділянки. У вогнищах ревматоїдного артриту, навпаки, спостерігалось зростання відсотка накопичення індикатора через інтенсифікацію інтегральної перфузії цих ділянок, за рахунок підвищення проникності судин внаслідок дії інфекційних агентів, активації факторів резорбції та синтезу мінеральних компонентів, ангіогенезу. Встановлено позитивну вірогідну кореляцію між показниками сцинтиграфічних параметрів включення РФП до ендопротезування та кількістю післяопераційних імплант-асоційованих ускладнень, а саме: між показниками сцинтиграфії при ревматоїдних артритах і кількістю випадків гематогенної суглобової інфекції в післяопераційний період - через 1 рік після ендопротезування (r = 0,581; <$E p~<<~0,05>). Висновки: застосування радіонуклідної моделі "dual time point imaging" сприяє ранньому виявленню та зниженню відсотка параендопротезних ускладнень у післяопераційний період, зменшенню кількості виконання ревізійних ендопротезувань і скороченню терміну реабілітаційно-відновлювальних заходів після ендопротезування кульшових і колінних суглобів.Останніми десятиріччями в світі зафіксовано зростання кількості хворих на деформуючий остеоартроз різної етіології від 19,8 до 63 %. В Україні поширеність остеоартрозу становить 2200,6 на 100 000 населення, в Америці - 6500 на 100 000 населення. В той же час залишаються не повністю вивченими питання визначення остеосцинтиграфічних параметрів, при яких можливо спрогнозувати в передопераційному періоді параендопротезні ускладнення з метою проведення ендопротезування без ризику їх виникнення. Мета роботи - визначення діагностичної ролі радіонуклідного методу у прогнозуванні параендопротезних ускладнень у хворих на деформуючий остеоартроз кульшових і колінних суглобів шляхом розробки сцинтиграфічної моделі "dual time point imaging". Трифазова остеосцинтиграфія проводилась на томографічній сцинтиляційній гамма-камері "Тамара-301Т" за стандартним протоколом: I етап - ангіографічна фаза, проводилась одразу після внутрішньовенного болюсного введення 600 - 800 МБк 99mTc-метилендифосфонату; II етап - рання статична фаза, виконувалась у статичному режимі одразу після закінчення ангіографічної фази, збір інформації протягом 120 секунд; III етап - відстрочена статична фаза, проводилась через 2 - 4 години після введення радіофармацевтичного препарату (РФП), виконувалась у статичному режимі. При деформуючому остеоартрозі відбувалась швидка елімінація радіологічного індикатора з патологічного вогнища у зв'язку з активним вимиванням РФП внаслідок зниження кровопостачання тканин ділянки. У вогнищах ревматоїдного артриту, навпаки, спостерігалось зростання відсотка накопичення індикатора через інтенсифікацію інтегральної перфузії цих ділянок, за рахунок підвищення проникності судин внаслідок дії інфекційних агентів, активації факторів резорбції та синтезу мінеральних компонентів, ангіогенезу. Встановлено позитивну вірогідну кореляцію між показниками сцинтиграфічних параметрів включення РФП до ендопротезування та кількістю післяопераційних імплант-асоційованих ускладнень, а саме: між показниками сцинтиграфії при ревматоїдних артритах і кількістю випадків гематогенної суглобової інфекції в післяопераційний період - через 1 рік після ендопротезування (r = 0,581; <$E p~<<~0,05>). Висновки: застосування радіонуклідної моделі "dual time point imaging" сприяє ранньому виявленню та зниженню відсотка параендопротезних ускладнень у післяопераційний період, зменшенню кількості виконання ревізійних ендопротезувань і скороченню терміну реабілітаційно-відновлювальних заходів після ендопротезування кульшових і колінних суглобів.

  Повний текст PDF - 322.03 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"