Мета дослідження - проаналізувати методики операційних втручань на етапах медичної евакуації (ЕМЕ) під час антитерористичної операції (АТО) з 2014 по 2015 рр. Клінічну групу становили 25 поранених із вогнепальними переломами (ВПП) та мінно-вибуховими пораненнями кисті під час проведення антитерористичної операції з 2014 по 2015 рр. Серед всіх поранень кисті переломи та відриви під час АТО становили 21,67 %. Із них вогнепальні переломи спостерігались у 98,67 % поранених, відриви кисті (ВК) - у 1,33 %. Всі поранені були чоловіками, 91,23 % - військовослужбовцями ЗСУ. У поранених із ВПП кісток та ВК на базовому та першому рівні медичної допомоги необхідні тимчасова зупинка кровотечі, раннє накладання асептичної пов'язки, знеболювання, іммобілізація підручними засобами та термінова евакуація. На ЕМЕ другого рівня переважно виконуються повторна хірургічна обробка (ПХО) рани (93,32 %) та фасціотомія (33,33 %). Важливим протишоковим заходом другого рівня є стабільне накладання стрижневого АЗФ (26,67 %), а також введення антибіотиків та правцевого анатоксину. На ЕМЕ третього та четвертого рівнів переважну більшість операційних втручань становили ПХО ран та реконструктивно-відновні операції. Висновки: надання допомоги пораненим з ВПП кісток та ВК під час АТО призвело до 58 % добрих, 38 % задовільних та 4 % незадовільних функціональних результатів через 1 - 2 роки після поранення.

  Повний текст PDF - 1.993 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"