Ревматоїдний артрит (РА) є одним з найбільш поширених хронічних запальних захворювань суглобів. Поширеність захворювання серед дорослого населення у різних країнах світу становить від 0,6 до 5 %. Хворіють частіше люди працездатного віку. Пік захворювання припадає на 40 - 50 років, при цьому жінки хворіють у 2 - 4 рази частіше, ніж чоловіки. Захворюваність на РА у жінок збільшується після 30-ти років, досягаючи найбільших показників у 45 - 75 років. Мета роботи - визначити діагностичну роль остеосцинтиграфії у хворих на РА у разі ендопротезування кульшових суглобів. Остеосцинтиграфію проводили на томографічній сцинтиляційній однодетектерній гамма-камері "Тамара-301 Т" після внутрішньовенного введення 99m-Tc-пірофосфату активністю 550 - 770 МБк. Усіх хворих було розподілено на три діагностичні групи. До першої групи було включено 34 (45 %) пацієнтів, у яких відсоток нагромадження радіофармпрепарату у проекції ураженого суглоба дорівнював +10 - 80 %, до другої - 27 (36 %) хворих, у яких відсоток нагромадження індикатору у проекції ураженого суглобового комплексу становив +81 - 150 %, третя група нараховувала 13 (19 %) пацієнтів із нагромадженням індикатору у проекції ураженого суглобового комплексу більше ніж +150 %. Через 1 рік після ендопротезування ураженого кульшового суглоба у хворих першої діагностичної групи післяопераційних ускладнень не зафіксовано. У 3 (11 %) пацієнтів другої діагностичної групи та 19 (30 %) пацієнтів третьої діагностичної групи через рік після ендопротезування розвинулось імплант-асоційоване інфекційне ускладнення. Висновки: чим вище відсоток включення радіофармпрепарату в проекції ураженого ревматоїдним артритом суглобового комплексу у разі остеосцинтиграфії в доопераційний період, тим вище вірогідність виникнення післяопераційних імплант-асоційованих ускладнень після ендопротезування (p << 0,05).Протягом 10 років вивчали діагностичну роль трифазової остеосцинтиграфії (3-ф ОСГ) у ранньому прогнозуванні параендопротезних ускладнень у хворих з дегенеративно-дистрофічними та інфекційно-запальними захворюваннями кульшових і колінних суглобів. За допомогою 3-ф ОСГ оцінювали кінетичні радіонуклідні параметри включення і розподілу радіофармпрепарату (РФП) в проекції уражених суглобів. Визначено, що кінетика остеотропних РФП у вогнищах фіксації уражених суглобів при інфекційно-запальних процесах характеризується превалюванням ретенції та питомого накопичення препарату в ранній і відстроченій статичній фазі 3-ф ОСГ порівняно з вогнищами фіксації РФП при дегенеративно-дистрофічних ураженнях, що корелює з відмінностями деструктивно-репаративних процесів у них. За результатами аналізу кінетичних параметрів розроблено радіонуклідну модель динаміки включення і розподілу РФП при септичних та асептичних ураженнях суглобів.

  Повний текст PDF - 315.219 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"