Незадовільні результати лікування у пацієнтів старше 60-ти років з переломами дистального метаепіфіза променевої кістки зустрічаються в 44 % випадків (не вдається одержати задовільного зіставлення відламків після первинної репозиції або настає вторинне зміщення). Переважна більшість пацієнтів лікується консервативно за рядом об'єктивних причин. Великий відсоток поганих результатів зумовлює пошук оптимальної методики ведення таких пацієнтів. Мета роботи - оптимізувати тактику надання амбулаторно-поліклінічної допомоги постраждалим із переломами дистального метаепіфіза променевої кістки шляхом мультимодального знеболення, малотравматичної репозиції за допомогою запропонованого пристрою і фіксації фрагментів адекватними засобами іммобілізації з використанням нових технологій, що надасть змогу покращити результати лікування. У разі надходження пацієнтам із переломом дистального метаепіфіза променевої кістки проводили щадну репозицію з застосуванням запропонованого пристрою пластирного витягнення, фіксації сучасними пластиковими фіксуючими пов'язками скотчкаст. У всіх 12-ти пацієнтів визначали компоненти болю. Проведення профілактичних заходів (психогенна підготовка постраждалих, мультимодальне знеболювання, медикаментозна профілактика та лікування, раннє фізіолікування і лікувальна фізкультура) призвело до зниження вираженості больового синдрому. Вже до 4-ї доби після травми постраждалі відзначали зниження інтенсивності болю з 7,42 +- 0,31 бала до 2,40 +- 0,12 бала на 7-му і 14-ту добу за даними візуально-аналогової шкали (задовільна переносимість болю - 2,1 +- 0,1 бала - 2,2 +- 0,3 бала, що є свідченням доброї переносимості болю). Такі ж показники збереглися і до кінця іммобілізаційного періоду. Результати лікування оцінювали через 90 днів після травми. Після відновного лікування 11-ти пацієнтів оцінювали біль як незначну і терпиму. У одного постраждалого мала місце хронізація больового синдрому (5,2 +- 0,6 бала). Були контрактури пальців і променезап'ясткового суглоба. Зберігався нейропатичний виражений больовий синдром. У двох пацієнтів мали місце виражені нейротрофічні та функціональні порушення, які у подальшому потребували тривалого консервативного лікування. Під час опитування хворих за шкалою DASH функцію пошкодженої руки визначили як задовільну (33,2 +- 0,4 бала). Одержані результати свідчать про ефективність запропонованого підходу до лікування пацієнтів із переломами дистального метаепіфіза променевої кістки.

  Повний текст PDF - 2.895 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"