Мета роботи визначити роль інструментальних методів дослідження в діагностиці ускладнень після ендопротезування кульшових суглобів (ЕКС). За допомогою методів комп'ютерної томографії (КТ), остеосцинтиграфії, рентгенографії та термографії досліджені 42 хворі після ЕКС (26 жінок та 16 чоловіків) віком від 54 до 75 років. При бактеріологічному дослідженні тканин, що оточували ендопротез, та протезного матеріалу виявлена післяопераційна інфекція. У 27 (64 %) хворих за даними рентгенографії, 31 (75 %) - за даними КТ, 36 (86 %) - за даними остеосцинтиграфії та 38 (90 %) пацієнтів - за даними термографії були виявлені ознаки, що характерні для післяопераційних ускладнень при ЕКС. При КТ та рентгенографії в пацієнтів, які досліджувались, візуалізувались більш чіткі контури ділянки ураження, ніж при остеосцинтиграфії та термографії, а також більш якісно визначалась локалізація патологічного процесу серед анатомічних кісткових структур. При остеосцинтиграфії та термографії патологічні зміни в проекції кульшових суглобів візуалізувались у більш ранні строки, ніж при КТ та рентгенографії. Висновки: КТ та рентгенографія є більш специфічними методами, ніж остеосцинтиграфія та термографія, але менш чутливими методами в діагностиці гострих післяопераційних ускладнень при ЕКС. Дані методи можливо застосовувати в діагностичному скринінгу гострих післяопераційних ускладнень при ЕКС. При діагностиці патологічних станів при ЕКС слід застосовувати одночасно класичну рентгенографію та остеосцинтиграфію, а в комплексі з КТ - для моніторингу динаміки патологічного процесу після ендопротезування.

  Повний текст PDF - 369.946 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"