На сьогодні надзвичайна увага науковців приділяється вивченню асоціативних змін м'язової та кісткової тканин із віком. Зниження м'язової маси та її функції асоційовано зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини, підвищеним ризиком падінь, погіршенням якості життя, функціональних можливостей та зростанням летальності пацієнтів. Однак проведена невелика кількість досліджень, у яких вивчався зв'язок між саркопенією та остеопоротичними переломами. Вивчено особливості будови тіла жінок віком 65 років і старше за наявності деформацій тіл хребців. Обстежено 171 жінку віком 65 - 89 років. Залежно від наявності деформацій тіл хребців пацієнтки були розділені на дві групи: А - 105 жінок без деформацій тіл хребців, Б - 66 жінок із деформаціями тіл хребців. Визначення показників жирової, знежиреної маси, мінеральної щільності та якості кісткової тканини, рентгеноморфометричний аналіз тіл хребців за допомогою програми LVA проводили на приладі двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Встановлено, що жінки з деформаціями тіл хребців порівняно з жінками без деформацій мають вірогідно нижчі показники мінеральної щільності кісткової тканини, якості трабекулярної кісткової тканини, жирової та знежиреної маси (p << 0,05). Частота пресаркопенії (зниженої знежиреної маси) у жінок із деформаціями тіл хребців становила 14,6 %, у жінок без деформацій - 2,2 %.У діагностиці остеопорозу золотим стандартом є визначення мінеральної щільності кісткової тканини (КТ), проте не завжди показники рентгенівської денситометрії точно визначають ризик остеопоротичних переломів. У зв'язку з цим ведеться пошук нових методів, що визначали б показники не лише мінеральної щільності, а і якості КТ. Одним із таких методів є визначення показника якості трабекулярної КТ. Оскільки загальна маса тіла складається з жирової та знежиреної маси, деякі дослідники намагались визначити їх роль у виникненні структурно-функціональних порушень у КТ, проте до цього часу немає чіткої відповіді на це запитання: деякі дослідження ідентифікували жирову масу як головний фактор захисту від переломів, інші ж виявили, що знежирена маса тіла має більш сильний зв'язок із мінеральною щільністю КТ. Мета дослідження - вивчити показники якості та мінеральної щільності КТ хребта, шийки стегнової кістки, тілобудови в жінок залежно від тривалості постменопаузального періоду (ПМП); зв'язок жирової маси з показниками мінеральної щільності та якості КТ. Обстежено 179 жінок у пременопаузальному та ПМП. Обстежених було розподілено на такі групи: жінки в пременопаузальному періоді та жінки з різною тривалістю ПМП (ранній, середньочасовий, пізній). Проведено загальноклінічне обстеження пацієнта та дослідження вищезазначених показників на рентгенівському денситометрі General Electric. Якість та мінеральна щільність КТ вірогідно знижуються зі збільшенням тривалості ПМП. Загальна жирова та знежирена маса вірогідно не змінюються з віком. У середньочасовому та пізньому ПМП мінеральна щільність КТ на рівні хребта та шийки стегнової кістки зростає із збільшенням загальної жирової маси.Ожиріння й остеопороз - два метаболічних захворювання, поширеність яких значно зросла останніми десятиліттями та що набули статусу основних загроз для здоров'я у всьому світі. За даними літератури, високий індекс маси тіла (ІМТ), з одного боку, призводить до збільшення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та в результаті створює специфічний захисний механізм від виникнення переломів певних ділянок скелета, а з іншого - підвищує частоту падінь і призводить до гіршої консолідації переломів. Проте показник якості кісткової тканини (TBS) оцінює мікроархітектуру трабекулярної кісткової тканини незалежно від МЩКТ. Мета дослідження - визначення зв'язку між параметрами МЩКТ і TBS в українських чоловіків, які страждають від ожиріння. Обстежено 396 чоловіків віком 40 - 89 років, яких було розподілено згідно з ІМТ на дві групи: основна група (I) - з ожирінням, чий ІМТ був <$Esymbol У~30> кг/м<^>2 (n = 129), і контрольна група (II) - без ожиріння, з ІМТ << 30 кг/м<^>2 (n = 267). МЩКТ на рівні всього скелета, поперекового відділу хребта (L1 - L4), шийки стегнової кістки та ультрадистального відділу кісток передпліччя досліджували за методом двохенергетичної рентгенівської денситометрії (Prodigy, GE Lunar, Мадісон, США). Показник TBS (L1 - L4) на рівні поперекового відділу хребта оцінювали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франція). Установлено, що чоловіки з ожирінням мали значно вищу МЩКТ поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки, усього скелета й ультрадистального відділу кісток передпліччя (p << 0,001) у порівнянні з чоловіками без ожиріння. Проте показник TBS (L1 - L4) був вірогідно нижчий у чоловіків з ожирінням (p << 0,001). Спостерігається вірогідна позитивна кореляція між жировою масою і МЩКТ на різних етапах дослідження, а також між жировою масою і TBS (L1 - L4), хоча й негативна. Висновки: ожиріння негативно впливає на якість трабекулярної кісткової тканини, хоча показники МЩКТ вірогідно вищі.

  Повний текст PDF - 205.03 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"