Мета дослідження - розробка та обговорення науково обгрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності оперативного лікування хворих із порушеннями консолідації переломів кісток гомілки шляхом більш детального вивчення репаративних порушень у зоні перелому, оптимізації вибору відповідних методів оперативних втручань з урахуванням стану, життєздатності кісткових відламків і активності місцевих репаративних процесів. У період 2008 - 2013 рр. на базі Київської обласної клінічної лікарні під нашим спостереженням знаходився 181 пацієнт із неінфекційними розладами репарації переломів кісток гомілки. Хворі були розділені на 2 групи за часом спостереження - до 2010 і з 2011 року. Підходячи до вирішення проблеми як комплексної, враховували механічну стабільність, заповнення кісткового об'єму, порушення місцевого кровообігу, клітинну та гуморальну активність. При контрольному обстеженні в період 12 і 24 місяців досягнуті позитивні результати зрощення переломів у 163 і 181 випадку відповідно. Результати оцінювали за модифікованою шкалою Neer - Grantham - Shelton. Застосування нових методик дозволило одержати в період 2011 - 2013 рр. позитивні результати у 47 (51 %) пацієнтів, задовільні - у 39 (42 %). Незадовільні результати - відсутність консолідації уламків кісток у 6 (7 %) хворих - спостерігалися тільки після першого етапу оперативного лікування. Сформульовані принципи діагностики, лікування та профілактики порушень репаративного остеогенезу.

  Повний текст PDF - 212.491 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"