Наукова періодика України | Травма | ||
Науменко Н. О. Псевдосаркома у пацієнтів із недосконалим остеогенезом: диференціальна діагностика та особливості клініко-рентгенологічного перебігу / Н. О. Науменко, Ю. М. Гук, А. М. Зима, Т. А. Кінча-Поліщук // Травма. - 2014. - Т. 15, № 3. - С. 108-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_3_26 Для недосконалого остеогенезу (НО), окрім характерних ортопедичних проявів (патологічні переломи кісток та їх осьові деформації), відомим є таке важливе в теоретичному та практичному діагностично-диференціальному сенсі ускладнення цього захворювання, як псевдосаркома. Удосконалення діагностики псевдосаркоми при НО шляхом дослідження її клініко-рентгенологічних особливостей перебігу на різних стадіях та проведення диференціальної діагностики із деякими істинними злоякісними пухлинами кісток. Дослідження проведено на основі аналізу клініко-рентгенологічної картини обстеження 7 пацієнтів із НО, які перебували на лікуванні в ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" (м. Київ) у 1978 - 2013 роках та в яких діагностовано псевдосаркому (вік пацієнтів від 2,5 до 14 років, динаміка спостереження - 7 років). У 5 пацієнтів діагностовано псевдосаркому однієї кістки, у двох - множинний псевдосаркоматоз. Псевдосаркому на I стадії діагностовано у 3 пацієнтів, на II - у 2, на III - у 2. Ураження стегнової кістки виявлено у 5 хворих, великогомілкової - в одного, плеснової та п'яткової - в одного пацієнта. З метою диференціальної діагностики проаналізовано рентгенограми 3 хворих із злоякісними пухлинами кісток. Досліджено особливості клініко-рентгенологічних проявів псевдосаркоми у 7 пацієнтів із НО, визначено три стадії перебігу цього ускладнення - прогресування, відмежування та регрес. Для першої стадії клінічно були характерні такі ж ознаки, як і при злоякісних новоутвореннях - наростаючий біль, щільна припухлість, що спаяна з кісткою, болюча при пальпації, рентгенологічно на рівні перелому і на значній відстані від нього визначались збільшення в об'ємі м'яких тканин, періостальні нашарування, параосальні ділянки звапнення. У другій стадії набряклість зменшувалася, зникав біль, шкіра набувала звичайного вигляду. Рентгенологічно спостерігалася осифікація періостальних нашарувань, чітке відмежування по периферії параосальних звапнень. Увесь параосальний комплекс дещо збільшувався у розмірах порівняно з попереднім рентгенологічним дослідженням і набував часточкової структури. У третій стадії клінічні симптоми зникали, визначалось лише деяке збільшення об'єму ураженого сегмента кінцівки. Рентгенологічно параосальні звапнення зменшувались, осифікувались, ставали більш однорідними і зливались з кісткою. Проведено дослідження та порівняння особливостей клініко-рентгенологічного перебігу на I та II стадіях псевдосаркоми та істинних злоякісних пухлин кісток - остеогенної та параосальної саркоми. Висновки: на переконання авторів, вивчення клініко-рентгенологічних особливостей перебігу псевдосаркоми дає можливість удосконалити діагностику цього ускладнення при НО та проводити його чітку диференціацію зі схожими нозологіями, що дозволить уникнути діагностичних помилок та невиправданих хірургічних втручань у пацієнтів із НО. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Науменко Н. О. Псевдосаркома у пацієнтів із недосконалим остеогенезом: диференціальна діагностика та особливості клініко-рентгенологічного перебігу / Н. О. Науменко, Ю. М. Гук, А. М. Зима, Т. А. Кінча-Поліщук // Травма. - 2014. - Т. 15, № 3. - С. 108-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_3_26.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |