Мета роботи - вивчити ефективність застосування глюкозамінілмурамілпентапептиду і похідного метилксантинату в комплексній терапії хворих на мультирезистентний туберкульоз. У дослідженні взяли участь 53 пацієнти. Як патогенетичні препарати на тлі антимікобактеріальної терапії (АМБТ) застосовували глюкозамінілмурамілпентапептид (ГАМПЕД) і похідний метилксантинат (МЕКС). Хворих було розподілено на 3 групи: перша (контрольна) нараховувала 22 пацієнти, що одержували лише АМБТ; друга складалася з 15 осіб, у комплексне лікування яких було долучено ГАМПЕД (АМБТ + ГАМПЕД), і третя група (16 пацієнтів) на тлі АМБТ одержувала ГАМПЕД і МЕКС (АМБТ + ГАМПЕД + МЕКС). Усім хворим у інтенсивну фазу АМБТ (до лікування, через 2,4,6 і 8 міс) проводили комплексне клініко-рентгенологічне, мікробіологічне і загальнолабораторне обстеження. У разі застосування на тлі АМБТ ГАМПЕД і похідного метилксантинату на (2,7 +- 0,3) міс швидше припиняється бактеріовиділення, на (2,3 +- 0,3) міс розсмоктування вогнищ і інфільтрації та на (2,6 +- 0,3) міс загоєння порожнин розпаду у порівнянні з контролем. Висновки: у разі призначення глюкозамінілмурамілпентапептиду і похідного метилксантинату (третя схема лікування) або лише глюкозамінілмурамілпентапептиду (друга схема) підвищується ефективність лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз у порівнянні з хворими, які одержували лише антибактеріальну терапію.

  Повний текст PDF - 942.867 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"