Наукова періодика України | Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція | ||
Голка Г. Г. Діагностика ексудативного компонента туберкульозного запалення хребта / Г. Г. Голка, В. В. Веснін, О. Г. Фадєєв, В. В. Бурлака, А. О. Олійник // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2017. - № 2. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2017_2_8 Мета роботи - привернення уваги практичних лікарів до важливої проблеми діагностики туберкульозного спондиліту (ТС) і підвищення її ефективності. В основу дослідження покладено дані протоколів обстежень та медична документація 175 хворих, що в 2006 - 2015 рр. перебували у відділенні кістково-суглобового туберкульозу КЗОЗ "Обласна туберкульозна лікарня № 1" Харківської обласної ради та у хірургічному відділенні КЗОЗ "Обласний протитуберкульозний диспансер № 1" Харківської обласної ради з приводу активного вперше діагностованого ТС. Усіх хворих було розподілено на дві групи: до I увійшло 93 (53,1 %) хворих, у яких виконували оперативне втручання на уражених специфічним деструктивним процесом хребцях, до II - 82 (46,9 %), яких лікували консервативно. Вік хворих був у межах від 17 до 75 років. У переважної кількості хворих обох груп були уражені тіла двох хребців: у I групі - у 85 (93,4 %), у II - у 78 (95,1 %). Абсцеси виявлено у 3 хворих I групи з ураженнями шийного відділу хребта, у 30 хворих I і у 20 II групи - грудного, у 4 хворих I і у 6 II групи - грудопоперекового, у 38 хворих I і у 7 II групи - поперекового та попереково-крижового відділів. Таким чином, ексудативний компонент запалення у разі ТС переважно мав вигляд поширених паравертебральних абсцесів у хворих I групи та значно менше - у хворих II. Абсцесів не було у 16 (17,7 %) хворих I групи та у 39 (47,5 %) - II. У хворих I групи внутрішньогрудні абсцеси були значної довжини (4 - 5 хребців і більше). Різниця щодо частоти та довжини псоас-абсцесів у хворих обох груп також значна, частіше виразні абсцеси виявляли у хворих I групи. Для уточнення наявності абсцесів, визначення їх вмісту, а також локалізації та поширеності застосовували ультразвукове дослідження, рентгенотомографію, комп'ютерну томографію і ядерний магнітний резонанс. Висновки: розробка нових технологій променевої діагностики хребта значно розширила діагностичні можливості виявлення ексудативного компонента ТС. До традиційного рентгенологічного методу додалися контрастна мієлографія, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія. Нагромаджений світовий досвід та дані авторів свідчать, що жоден з вказаних методів за його ізольованого використання не розв'язує всіх діагностичних проблем. Результати досліджень щодо наявності ексудативного компонента ТС завжди потрібно розглядати у комплексі з даними клініко-рентгенологічних методів досліджень. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Голка Г. Г. Діагностика ексудативного компонента туберкульозного запалення хребта / Г. Г. Голка, В. В. Веснін, О. Г. Фадєєв, В. В. Бурлака, А. О. Олійник // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2017. - № 2. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2017_2_8.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |