Мета роботи - вивчення ефективності та безпечності кларитроміцину у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ). У контрольованому дослідженні вивчали ефективність індивідуалізованих режимів хіміотерапії, які передбачали призначення кларитроміцину, у 37-ми хворих на РРТБ. Хворим з групи порівняння, яку сформували за методом підбору пари відповідно до випадку захворювання і профілю медикаментозної резистентності, призначали такі ж самі індивідуалізовані режими хіміотерапії без кларитроміцину. В кожній групі переважали пацієнти з повторними випадками захворювання - по 30 (81,1 %). Припинилося бактеріовиділення та зникли клінічні симптоми у 16-ти (43,2 %) хворих з основної групи та 15-ти (40,5 %) з контрольної. Гепатотоксичні та шлунково-кишкові побічні реакції від комплексної хіміотерапії спостерігали відповідно у 21,6 та 40,5 % хворих основної групи і у 5,4 та 18,9 % контрольної (<$Eroman p~<<~0,05>). Висновки: додавання кларитроміцину до режимів хіміотерапії не підвищує ефективності лікування хворих на РРТБ, але вірогідно збільшує частоту гепатотоксичних та шлунково-кишкових побічних реакцій. Кларитроміцин не доцільно вводити в режими хіміотерапії хворих з РРТБ.

  Повний текст PDF - 593.478 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"