Мета роботи - провести морфологічну оцінку ураження внутрішніх органів (легень, печінки, нирок, селезінки) після лікування експериментального туберкульозу морських свинок різними співвідношеннями доз ізоніазиду та піридоксину гідрохлориду (вітаміном B6) з метою виявлення оптимального поєднання препаратів, у разі лікування якими досягається якнайменше залишкове ураження внутрішніх органів. Для відтворення експериментального туберкульозу можна використовувати різні види тварин: морських свинок, кролів, білих мишей, пацюків, собак, мавп та ін. З діагностичною метою частіше використовують морських свинок, оскільки вони мають високу чутливість до мікобактерій туберкульозу людського та бичачого типу. Морські свинки є найбільш зручними об'єктами для експериментального вивчення питань імунітету та алергії у разі туберкульозу. За характером вияви реакцій на туберкульозну інфекцію у собак подібні до реакції людини, тому вони також є важливими об'єктами для досліджень. Пацюків та мишей застосовують як тварин, дещо резистентних до туберкульозу. Для хіміотерапії найбільш зручними тваринами є білі миші, для яких є можливість застосування препаратів у малій кількості та за короткі терміни досліду. Для відтворення експериментального туберкульозу використовують той тип мікобактерій туберкульозу, який є вірулентним для цього виду тварин. На підставі аналізу наведних даних можна простежити такі тенденції: збільшення доз ізоніазиду призводить до збільшення ступеня ураженості тканини печінки; сумісна дія ізоніазиду та вітаміну B6 в цілому сприяє зменшенню індексу ураженості печінки; найменша вираженість ураження печінки має місце у випадку хіміотерапії тільки ізоніазидом у дозі 10 мг/кг та ізоніазидом у дозі 10 мг/кг та вітаміну B6 у дозі 50 мг/кг; у разі припинення ізоніазиду та вітаміну B6 у дозах (10 і 5) мг/кг, (32 і 50) мг/кг, (100 і 5) мг/кг та (100 і 50) мг/кг відповідно мав місце однаковий рівень ураженості тканин печінки (9,8 у. о.), і таким чином стан тканин печінки не залежав від змін величин доз препаратів. Висновки: наведені приклади представляють результати гістологічних досліджень ознак туберкульозного запалення та неспецифічних змін в органах морських свинок з експериментальною моделлю туберкульозу у разі лікування різними співвідношеннями доз ізоніазиду з піридоксину гідрохлоридом. За умов експерименту сполучення "ізоніазид - піридоксину гідрохлорид" 32 та 5 мг/кг, відповідно, призводить до відсутності специфічних та неспецифічних виявів запалення в легенях, печінці, нирках та селезінці.

  Повний текст PDF - 744.758 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"