Мета роботи - вивчити особливості спектра молекул середньої маси (МСМ) еритроцитів і плазми крові за умов експериментального адреналінового (гемодинамічного) легеневого набряку (ЛН) за введення різних доз адреналіну та в динаміці розвитку патології. Дослідження проведено на 105-ти білих безпородних щурах обох статей. ЛН моделювали шляхом одноразового введення внутрішньом'язово 0,18 % розчину адреналіну тартрату в дозах 2,5, 1,5, 1,0 та 0,5 мг/кг. Вміст середньомолекулярних пептидів визначали на підставі прямої спектрометрії депротеїнізованого супернатанту за довжини хвиль 230, 254 і 280 нм. Досліджено й оцінено спектр МСМ еритроцитів і плазми крові за умов експериментального ЛН залежно від дози адреналіну та в динаміці розвитку патології. Встановлено, що гемодинамічний ЛН з летальним наслідком (доза адреналіну 2,5 мг/кг) супроводжується виразною ендогенною інтоксикацією, тобто відбувається фаза повного насичення і спостерігається максимальна концентрація патологічних речовин як у плазмі, так і в еритроцитах. У разі введення інших доз адреналіну відбувається фаза нагромадження токсичних продуктів, пов'язана з насиченням еритроцитів і появою ендотоксинів у плазмі через 1 добу після моделювання експериментальної патології. Через 3, 7 та 11 діб після введення адреналіну в плазмі крові рівень МСМ досягає контрольних значень, проте залишається високим вміст нуклеарної фракції МСМ у еритроцитах. Висновки: для експериментального легеневого набряку незалежно від дози адреналіну, яку вводили тваринам, крім летальної, характерні метаболічні вияви ендогенної інтоксикації, які полягають у перевазі білків-гістонів і продуктів розпаду ДНК у "середніх молекулах" еритроцитів і плазми крові.

  Повний текст PDF - 130.914 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"