Мета роботи - дослідити причини і терміни виникнення рецидивів туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. В контрольованому ретроспективному дослідженні взяв участь 81 пацієнт з рецидивами туберкульозу, який завершив основний курс хіміотерапії під час первинного захворювання. У разі виявлення ВІЛ-інфекції до первинного захворювання на туберкульоз або одночасно з туберкульозом без антиретровірусної терапії (APT) виникають ранні рецидиви туберкульозу внаслідок прогресування ВІЛ-інфекції в терміни (<$E24,4~symbol С~2,4>) міс після первинного захворювання. У разі призначення APT таким пацієнтам рецидиви туберкульозу виникають у вірогідно меншої кількості пацієнтів як синдром відновлення функції імунної системи. Якщо виявляють ВІЛ-інфекцію після первинного захворювання, виникають пізні рецидиви без APT у терміни (<$E57,7~symbol С~3,3>) міс після захворювання. У разі призначення APT таким пацієнтам рецидиви туберкульозу виникають у поодиноких випадках. Не встановлено причинного зв'язку між інтенсивністю лікування (6-місячний чотирикомпонентний режим або 8-місячний п'ятикомпонентний), протирецидивними курсами хіміотерапії та ризиком розвитку рецидиву туберкульозу. Висновки: таким чином, неповноцінна хіміотерапія з приводу первинного захворювання (за кількістю добових доз та схемою), брак APT або призначення APT після первинного захворювання на туберкульоз за прогресування імунодефіциту з високою ймовірністю пов'язані з ризиком виникнення рецидивів туберкульозу у ВІЛ-інфікованих.

  Повний текст PDF - 290.972 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"