Мета роботи - аналіз впливу терапії глюкокортикостероїдами (ГКС) на динаміку клінічного стану й системні значення про- та протизапальних цитокінів сироватки крові хворих на саркоїдоз. У дослідженні взяли участь 25 умовно здорових осіб та 25 хворих на саркоїдоз. Усім пацієнтам проведено комплексне клініко-інструментальне обстеження, зокрема, морфологічними методами, та визначено сироваткові рівні (IL) -1, -4, -6, -8, -10, TNF-<$Ealpha>. Усіх хворих на саркоїдоз обстежено під час загострення хвороби до лікування та через 6 міс терапії ГКС. На тлі терапії ГКС протягом 6 міс вірогідно (<$Eroman p~<<~0,05>) зменшується ступінь тяжкості задишки за шкалою MRC, натомість показники функції зовнішнього дихання та пульсоксиметрії вірогідних змін не зазнали. Під час загострення саркоїдозу у пацієнтів помічено статистично значуще (<$Eroman p~<<~0,05>) збільшення показників прозапальних цитокінів (IL-1, IL-8, TNF-<$Ealpha>) та зниження IL-10 майже в 1,76 разу у порівнянні з контролем. Застосування ГКС у хворих на саркоїдоз під час загострення супроводжується зниженням системних значень прозапальних цитокінів (IL-1, IL-8, TNF-<$Ealpha>), водночас спостерігаються збільшення вмісту IL-4 та відсутність статистично значущої різниці показників IL-10 у сироватці крові хворих у період між загостренням та через 6 міс лікування. Висновки: використання ГКС у комплексному лікуванні хворих на саркоїдоз сприяє позитивній динаміці клінічного стану та вірогідно (<$Eroman p~<<~0,05>) зменшує у сироватці крові вміст прозапальних цитокінів (IL-1, IL-8, TNF-<$Ealpha>) на тлі низьких значень IL-10.

  Повний текст PDF - 282.838 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"