Рассмотрена проблема культурологической компетентности социального работника, которая является неотъемлемой частью его профессиональной компетентности, наряду с концептуальной, интегративной, адаптивной и межличностной, ее двухкомпонентная структура, включающая индивидуальный аспект: понимание социальным работником своей культуры и культуры клиентов и их влияния на смысложизненную и поведенческую организацию континуума повседневности и институциональный, характеризующий культурологическую осведомленность социальной службы и ее способность работать в условиях политкультурности. Акцентировано внимание на необходимости создания реестра культуры того региона, где работает социальная служба в связи с существованием смешанных и пограничных форм культуры, выделены задачи социальных работников в условиях слабой социализации лиц пенсионного возраста в связи с меняющейся структурой ценностей культуры. Подчеркнуто значение процессов социализации и инкультурации личности посредством использования различных видов социально-культурной деятельности в контексте проявления противоречивого единства двух тенденций: унификации и индивидуализации. Освещены теоретические основы формирования парадигмы личной духовности, исследовано семантическое поле терминов "культура", "образование" в работах известных педагогов и философов.Розглянуто проблему культурологічної компетентності соціального працівника та її структуру. Проаналізовано взаємозв'язок соціалізації та культури в рамках становлення особистості як суб'єкта суспільного розвитку. Досліджено поняття "культура" у працях визначних педагогів і філософів, а також проаналізовано основні напрями розвитку освіти як соціокультурного чинника. Вісвітлено практичну діяльність науково-навчального центру соціокультурних досліджень, який покликаний реалізувати нову культурно-освітню ідею, співвіднесену з реальними можливостями й умовами її здійсенення в конкретному соціокультурному середовищі.In the article the problem of culturological competence of social worker and its structure is considered. Intercommunication of socialization and culture within the framework of becoming of personality as a subject of public development is analyzed. Notion of УcultureФ in labors of prominent teachers and philosophers is explored, and also basic directions of development of education as a socio and culturological factor are analyzed. Practical activity of scientific training center of socio and culturological researches, which is called to realize a new culture and educational idea correlated with the real possibilities and terms of its realization in a concrete socio and culturological environment is lighted up.

  Повний текст PDF - 244.01 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"