Розробка, оптимізація та використання тих або інших функціональних, у тому числі термоелектричних, матеріалів для створення конкретних приладів, елементів і систем припускає їх досить точний опис, у тому числі на основі певних модельних уявлень про їх зонний спектр і механізми розсіювання носіїв заряду в них. У ряді випадків характер зонного спектра цих матеріалів прямо визначає область їх застосування. Діючим інструментом експериментальної перевірки, а найчастіше й формування згаданих модельних уявлень є, наприклад, дослідження осциляцій Шубнікова де Гааза за різних орієнтацій магнітного поля. Однак для традиційної квазікласичної теорії, що враховує лише осциляції часу релаксації, у межах якої, як правило, проводиться обробка й інтерпретація експериментальних результатів, несуттєві конкретний характер непараболічності зонного спектра носіїв заряду та кінцева довжина поверхні Фермі уздовж напрямку магнітного поля. Це може призводити до неточностей у визначенні, наприклад, концентрації носіїв заряду, а також до суперечливості даних про зонний спектр матеріалу, одержаних за різними методами. Тому запропоновано вдосконалену теорію осциляцій Шубнікова де Гааза у функціональних, у тому числі термоелектричних, шаруватих матеріалах, що описуються моделлю Фіваза. Розрахунки проведено в межах застосовності закону Ома для випадку, коли електричне і квантуюче магнітне поля паралельні один одному й перпендикулярні шарам. При цьому враховано 3 фактора: осцилюючу залежність часу релаксації від магнітного поля в області застосовності квазікласичного наближення, непараболічність зонного спектра носіїв заряду, що описується моделлю Фіваза, і кінцева довжина поверхні Фермі уздовж напрямку магнітного поля.

  Повний текст PDF - 1.605 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"