Наукова періодика України Технічна діагностика та неруйнівний контроль


Неклюдов І. М. 
Застосування методу акустичної емісії для діагностування корпусів ядерних реакторів (огляд). Повідомлення ІІ. Метод акустичної емісії в діагностуванні корпусів реакторів АЕС. Частина 1 / І. М. Неклюдов, З. Т. Назарчук, В. Р. Скальський, Л. Н. Добровольська // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. - 2014. - № 4. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TDNK_2014_4_2
Проаналізовано етапи розвитку методу акустичної емісії для діагностування стану об'єктів ядерної енергетики. Показано, що методи неруйнівного контролю (НК) відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні безаварійної роботи корпусів реакторів АЕС. Їх впровадження на етапі виготовлення та експлуатування ядерних реакторів зазнало суттєвого розвитку впродовж кількох десятирічь. Перша згадка про це датована 1958 р., коли відбувся симпозіум щодо застосування методів НК у ядерній енергетиці. На ньому відзначено застосування радіографічного методу та наголошено на необхідності використання інших методів НК для повної перевірки якості корпусів ядерних реакторів. Згодом появився Кодекс нормативів для котлів та ємностей, що працюють під тиском, розроблений Американським товариством інженерів, один із розділів якого присвячено формулюванню мінімальних вимог до виготовлення ємностей та охоплював візуальну перевірку та діагностування цілісності корпусу за допомогою стандартизованих методів НК, як то магнітопорошкового, проникаючих рідин, радіографії, ультразвукової дефектоскопії та вихрострумового. Особливу увагу на етапі виготовлення корпусу реактора приділяли зварним з'єднанням. Як показано в огляді на підставі аналізу літературних джерел, у всіх провідних країнах світу продовжує розвиватись ядерна енергетика, а разом з нею і застосування методів НК, в тому числі і акустичної емісії. Під це підведено відповідну нормативну базу, що надає можлливість поставити НК на промисловий рівень та уникати протиріч в тлумаченні результатів діагностування. Висвітлено важливість робіт, які проведені вітчизняними та зарубіжними фахівцями щодо оцінювання стану корпусів реакторів ВВЕР та описано відповідні засоби, що використовують для цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало причиною зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ та запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початках їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що перші акустико-емісійні (АЕ) вимірювальні системи виробничого зразка та встановлені кореляції між параметрами сигналів АЕ та показниками розвитку руйнування були створені у другій половині XX ст. Саме це й стало підставою зацікавлення розробників атомних енергетичних технологій та експлуатаційників цим новим методом, який згодом стане ефективним доповненням до існуючих технологій неруйнівного контролю для виявлення та моніторингу дефектів корпусів ядерних реакторів. Оскільки до таких об'єктів поставлено винятково високі вимоги якості та цілісності, то вже в кінці 1970-х років було спрямовано значні зусилля на розвиток методу АЕ і запровадження його у виробництво. Практична реалізація засобів і методик АЕ-моніторингу та діагностування стану корпусів реакторів АЕС підтвердила високу ефективність методу, хоча на початку їх становлення були різні твердження щодо цього.Зазначено, що постійне оновлення нормативної бази діагностування корпусів реакторів АЕС відбувається на тлі кількох конкуруючих тенденцій. З одного боку, маємо наростаючу стурбованість старінням діючого енергогенеруючого обладнання, ресурс якого неухильно наближається до свого проектного закінчення, а з іншого - дві катастрофи, що не пов'язані з таким старінням. Катастрофа 1986 р. на Чорнобильській АЕС відбулась через суттєві недоліки конструкції та ненормативні дії обслуговуючого персоналу, а 2011 р. на японській АЕС Фукусіма - через природній катаклізм, у якому поєднались землетрус і цунамі позапроектних рівнів. І хоча згадані катастрофи завдали відчутного удару по репутації атомної енергетики, АЕС і далі залишаються одним із головних претендентів на задоволення зростаючих енергетичних потреб людства. Сучасні тенденції створення методів діагностування стану ядерного енергетичного обладнання вимагають розвитку наявної та розроблення нової нормативної бази для їх успішного застосування.
  Повний текст PDF - 774.001 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Неклюдов І.
  • Назарчук З.
  • Скальський В.
  • Добровольська Л.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Неклюдов І. М. Застосування методу акустичної емісії для діагностування корпусів ядерних реакторів (огляд). Повідомлення ІІ. Метод акустичної емісії в діагностуванні корпусів реакторів АЕС. Частина 1 / І. М. Неклюдов, З. Т. Назарчук, В. Р. Скальський, Л. Н. Добровольська // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. - 2014. - № 4. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TDNK_2014_4_2.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Скальський Валентин Романович (1954–2024) (фізико-математичні науки)
  • Добровольська Любов Наумівна (1957–) (технічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського