Розкрито основи дослідження глобальних конкурентних переваг країн у сфері високих технологій, генезис понятійного апарату високотехнологічної спеціалізації країн, викладено методологічні основи моніторингу високотехнологічної спеціалізації країн. Надано визначення понять "високотехнологічного бізнесу", "високотехнологічної спеціалізації" й інших, як діяльності спрямованої на реалізацію товарів і послуг, які є принципово новими (тими, що не мають аналогів) або новими в певній сфері світових знань, застосування яких дозволить зайняти монопольне положення або покращити конкурентні позиції на міжнародному ринку. Досліджено європейську систему розвитку високих технологій на світовому ринку інновацій та позиціювання країн ЄС в глобальному інноваційному просторі, виконано аналіз експортної та патентної спеціалізації країн ЄС у високих технологіях. Розширено методологію оцінки експортної спеціалізації країн, що включає розрахунки індексів Баласса, міжнародної та технологічної спеціалізації, за рахунок включення індексу патентної спеціалізації. Узагальнено основні механізми розробки національної політики спеціалізації країн у високотехнологічному бізнесі. Подано оцінку механізмам взаємозалежності між стратегією, яку відстоює країна на світовому ринку, та типом політики, яку вона виробляє. Особливу увагу приділено визначенню факторів, які впливають на рівень високотехнологічної експортної спеціалізації, досліджено стан і перспективи розвитку високотехнологічної спеціалізації в Україні, запропоновано концептуальну схему формування конкурентних переваг високотехнологічної спеціалізації України.

  Повний текст PDF - 574.174 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"