Проаналізовано концептуальні підходи до розуміння феноменів волі, воління, соціальної активності. Досліджено структуру вольового процесу у його діалектичному зв'язку з соціальною активністю на індивідуальному та суспільному рівнях. Значну увагу приділено дослідженню соціальної апатії як стану байдужості, соціальної та психологічної пасивності особи щодо явищ суспільної дійсності. Розкрито ірраціональні засади маніпуляції вольовою активністю, простежено взаємозв'язок вольових та емоційних факторів у процесі маніпуляції суспільною свідомістю. Досліджено особливості волевиявлення суб'єктів соціальної активності у різних сферах, буттєвості (політичній, правовій, моральній) та в площині творчості.Дисертацію присвячено концептуалізації волі як соціального феномену, дослідженню вольової основи соціальної активності на індивідуальному та суспільному рівнях. На підставі соціально-філософського підходу здійснено комплексний аналіз волі як основи соціальної активності, розкрито її зміст, структуру й інтенсивність у контексті політичних, правових, моральних трансформацій суспільства у добу глобалізації. Розглянуто волю як інтегральну активно-діяльнісну якість індивіда та соціальної спільноти, спрямовану на трансформацію суспільної дійсності. Вольові засади соціальної активності проаналізовано через волю індивіда, особи, особистості, соціальної спільноти та суспільства загалом. Поряд з цим досліджено соціальну апатію як стан безвольності, байдужості, соціальної та психологічної пасивності індивіда та соціальної спільноти щодо явищ суспільної дійсності. У контексті аналізу феноменів інтенціальності та цілевідповідності охарактеризовано співвідношення раціонального та вольового начал соціальної активності, розкрито ірраціональні засади маніпуляції вольовою активністю. Розглянуто взаємозв’язок вольових та емоційних факторів у процесі маніпуляції суспільною свідомістю, обгрунтовано взаємозалежність суспільного волевиявлення та обсягу соціальної відповідальності на індивідуальному та суспільному рівнях, а також досліджено особливості волевиявлення суб’єктів соціальної активності у різних сферах буттєвості людини (політичній, правовій, моральній) та в площині творчості.Проаналізовано розуміння Г. Гегелем феномену волі як основи становлення і розвитку суб'єктивної і об'єктивної сфер буття. Особлива увага зосереджена на дослідженні співвідношення почуттів, волі і мислення як сфер об'єктивації Абсолютного духу, на аналізі волі як чинника індивідуальної та соціальної активності в інтерпретації німецького мислителя.

  Повний текст PDF - 328.339 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"