Гострий гастроентерит (ГГЕ) - одна з найпоширеніших хвороб у дітей. Більшість випадків хвороби є самолімітованими і не вимагають застосування ліків. Проте у світі існують різні рекомендації щодо застосування пробіотиків за ГГЕ як ад'ювантної терапії до розчинів оральної регідратації. Мета роботи - обгрунтувати вибір пробіотиків як адювантної терапії ГГЕ, у тому числі ротавірусної етіології, у дітей до п'яти років шляхом порівняння значущості пробіотиків із різним рівнем доказовості. З 2015 по 2017 рр. під спостереженням знаходились 265 дітей віком до п'яти років, які були госпіталізовані в інфекційний стаціонар із діагнозом ГГЕ. Вибір пробіотичного препарату був випадковим і залежав від наявності того чи іншого препарату на момент госпіталізації дитини у стаціонар. Оцінювались наступні клінічні критерії: кількість епізодів рідких випорожнень на добу, тривалість госпіталізації та тривалість діарейного синдрому. Для обчислення використовувались непараметричні статистичні критерії. Виявлено значущу різницю у частоті рідких випорожнень у дітей з ротавірусним ГГЕ. У разі застосування Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) або Saccharomyces boulardii частота випорожнень була значно нижчою, ніж за застосування L. reuteri DSM 17938 (p << 0,05). Аналогічний результат отримано при порівнянні пробіотиків із помірним рівнем доказовості та сильною рекомендацією (LGG/S. boulardii) з пробіотиками з недостатньою доказовою базою (Європейське товариство дитячої гастроентерології, гепатології та нутріціології, 2014). Не виявлено значущої різниці між пробіотиками щодо тривалості госпіталізації та діарейного синдрому. Встановлено, що пробіотики знижують частоту випорожнень, проте не впливають на тривалість діареї та госпіталізації. Пробіотики, які мають доказову базу, показали найкращі результати у випадку ротавірусної діареї. Серед пробіотиків, у яких немає доказової бази, найменший ефект показав мультипробіотик із наступним складом: L. casei, L. rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, L. acidophylus, B. infantis, L. bulgaricus. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їх опікунів). Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.Гострий гастроентерит (ГГЕ) - одна з найпоширеніших хвороб у дітей. Більшість випадків хвороби є самолімітованими і не вимагають застосування ліків. Проте у світі існують різні рекомендації щодо застосування пробіотиків за ГГЕ як ад'ювантної терапії до розчинів оральної регідратації. Мета роботи - обгрунтувати вибір пробіотиків як адювантної терапії ГГЕ, у тому числі ротавірусної етіології, у дітей до п'яти років шляхом порівняння значущості пробіотиків із різним рівнем доказовості. З 2015 по 2017 рр. під спостереженням знаходились 265 дітей віком до п'яти років, які були госпіталізовані в інфекційний стаціонар із діагнозом ГГЕ. Вибір пробіотичного препарату був випадковим і залежав від наявності того чи іншого препарату на момент госпіталізації дитини у стаціонар. Оцінювались наступні клінічні критерії: кількість епізодів рідких випорожнень на добу, тривалість госпіталізації та тривалість діарейного синдрому. Для обчислення використовувались непараметричні статистичні критерії. Виявлено значущу різницю у частоті рідких випорожнень у дітей з ротавірусним ГГЕ. У разі застосування Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) або Saccharomyces boulardii частота випорожнень була значно нижчою, ніж за застосування L. reuteri DSM 17938 (p << 0,05). Аналогічний результат отримано при порівнянні пробіотиків із помірним рівнем доказовості та сильною рекомендацією (LGG/S. boulardii) з пробіотиками з недостатньою доказовою базою (Європейське товариство дитячої гастроентерології, гепатології та нутріціології, 2014). Не виявлено значущої різниці між пробіотиками щодо тривалості госпіталізації та діарейного синдрому. Встановлено, що пробіотики знижують частоту випорожнень, проте не впливають на тривалість діареї та госпіталізації. Пробіотики, які мають доказову базу, показали найкращі результати у випадку ротавірусної діареї. Серед пробіотиків, у яких немає доказової бази, найменший ефект показав мультипробіотик із наступним складом: L. casei, L. rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, L. acidophylus, B. infantis, L. bulgaricus. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їх опікунів). Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

  Повний текст PDF - 113.642 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"