Атріовентрикулярна комунікація (АВК) об'єднує групу вроджених вад серця зі спільним атріовентрикулярним (АВ) з'єднанням внаслідок аномального розвитку структур, що є похідними від ендокардіальних подушечок під час ембріонального розвитку серця. Дана вада характеризується аномальною будовою АВ-перегородки вище і нижче рівня розташування АВ-клапанів. Пренатальна діагностика АВК є дуже важливою, оскільки за даної вади часто зустрічаються хромосомні аномалії. Крім того, можлива асоціація з іншими серцевими та позасерцевими вадами розвитку. Мета роботи - визначити частоту поєднання хромосомних, додаткових серцевих і позасерцевих аномалій у плодів із діагнозом АВК і проаналізувати їх вплив на клінічний перебіг вади у пре- та постнатальному періоді. З січня 2014 р. по грудень 2017 р. у відділенні пренатальної діагностики "ДУ НПМЦДКК МОЗ України" обстежено 4343 вагітних. Під час проведення фетальної ехокардіографії у 1247 плодів діагностовано вроджені вади серця, 215 з яких мали АВК. Проаналізовано дані фетальної ехокардіографії у плодів із АВК з порівнянням плодів з анеуплоїдією та без неї. АВК діагностовано у 215 плодів і підтверджено у 120 новонароджених. Середній вік матері склав 29,9 +- 5,4 року (діапазон 17 - 46). Середній період гестації становив 24,7 +- 4,9 тиж (діапазон 17 - 39). Каріотип плода на момент первинної консультації був відомим у 45 випадках, анеуплоїдію діагностовано у 30 плодів. АВК без будь-яких інших внутрішньосерцевих вад розвитку була у 111 плодів. Позасерцеві аномалії були виявлені у 104 плодів. У 87 випадках відбулося переривання вагітності. 120 вагітностей закінчились строковими пологами та 8 - внутрішньоутробною загибеллю плода. З восьми випадків внутрішньоутробної загибелі плода у чотирьох діагностовано комбіновану АВК, у решти - ізольовану АВК. Із 120 народжених живими 63 немовляти померли в неонатальному періоді без хірургічного втручання. Достовірно встановлено, що лише 57 пацієнтам проведено хірургічне лікування. З 215 плодів із пренатально діагностованою АВК хромосомну патологію виявлено у 66 новонароджених, 63 із яких мали синдром Дауна, що є статистично достовірним. Загальна виживаність протягом трирічного періоду спостереження склала для пацієнтів з ізольованою АВК 27,9 %, для пацієнтів з комбінованою АВК - 15,4 %. Зроблено висновки, що розуміння впливу екстракардіальних і хромосомних аномалій на фізіологію плода з АВК, знання ризику додаткових серцевих вад для якості життя дитини після народження та володіння можливим потенціалом їх усунення значно підвищують ефективність пренатальної діагностики у визначенні прогнозу для плода з АВК.

  Повний текст PDF - 108.042 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"