Мета роботи - визначити діагностичну цінність параметрів імунологічної резистентності у дітей, що страждають на часті гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), провести аналіз мікрофлори слизових оболонок ротової порожнини у даної категорії дітей. Обстежено 60 дітей віком 10 - 16 років. Основну групу склали 30 дітей із частими ГРЗ (6 - 8 разів на рік), контрольну - 30 дітей, які хворіють епізодично (2 - 4 рази на рік). У всіх дітей оцінювався фізичний розвиток за методом центильних стандартів, проведено загальноклінічні обстеження, аналіз даних анамнезу дітей та їхніх батьків, мікробіологічне дослідження матеріалу з поверхні слизових оболонок ротової порожнини і зіва. Дослідження стану імунологічної реактивності включало визначення показників функціональної активності нейтрофілів периферичної крові за даними фагоцитозу і НСТ-тесту, вміст циркулювальних імунних комплесів (ЦІК), визначення концентрації імуноглобулінів класу G, A, M, секреторного імуноглобуліну A (sIgA) і лізоциму методом радіальної імунодифузії у гелі, а концентрацію інтерлейкіну 6 (IL-6) та інтерлейкіну 4 (IL-4) - імуноферментним методом. Встановлено, що діти основної групи значно частіше хворіли на фарингіт, ларингіт, тонзиліт. У них на тлі підвищення частоти виявлення умовно-патогенної флори у порівнянні з даними контрольної групи відмічається пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів - достовірне зниження активності фагоцитозу і зменшення резервних можливостей нейтрофілів за умов їх стимуляції (p << 0,01). У дітей основної групи встановлено достовірне підвищення концентрації IgG, ЦІК і лізоциму у сироватці крові (p << 0,05). Верифіковано достовірне зниження параметрів місцевого імунітету (IgA, лізоциму) на тлі підвищення рівня IgG у слині (p << 0,01). У дітей основної групи концентрація IL-6 перевищувала контрольні значення, а концентрація IL-4 була за межами чутливості тест-системи (<< 0,4 пг/мл) в обох групах. Зроблено висновки, що серед чинників, які сприяють формуванню групи дітей підліткового віку, що часто хворіють на ГРЗ, провідними є часті захворювання верхніх дихальних шляхів батьків, наявність у дітей ознак перенесеного рахіту, вітряної віспи, кору, оперативні втручання з використанням загального наркозу, порушення імунітету і дисбіоз слизової оболонки ротової порожнини та зіва. Всі ці фактори можуть виступати предикторами формування хронічної патології верхніх дихальних шляхів і слугувати прогностичним критерієм під час оцінки ризику реактивації запального процесу у даної категорії дітей.

  Повний текст PDF - 182.236 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"