Зазвичай діагностика аденоїдних вегетацій та хронічного аденоїдиту не викликає труднощів. Мета роботи - підвищення якості діагностики аденоїдних вегетацій. Під спостереженням знаходилося 183 дитини віком від 2 до 15 років з аденоїдними вегетаціями (АВ). За передньої (ПРС) і задньої (ЗРС) риноскопій оцінювали величину АВ та їх стан (ознаки запального процесу, слизові чи гнійні виділення). За ПРН використовували ендоскопи 0<^>o, іноді 30<^>o. ЗРС проводили з використанням носоглоткового дзеркала або ендоскопа 70<^>o. В окремих випадках проводили пальцеве дослідження носоглотки, що було зумовлено неможливістю візуальної оцінки носоглотки. У більшості випадків діагностика АВ не викликала труднощів. АВ II ступеня мали місце у 27,3 %, III ступеня - у 72,7 %. У 2,7 % лімфоїдна тканина з носоглотки поширювалась через хоани у порожнину носа. У однієї хворої АВ проникали в порожнину носа на 3 см, причому лімфоїдна тканина була вкрита слизом та імітувала двобічний хоанальний поліп. У 6,6 % пацієнтів мало місце викривлення перегородки носа, у 0,6 % - синехії порожнини носа, у 3,8 % - гіпертрофія носових раковин, у 5 % - алергічний риніт, у 0,6 % - мукоцеле решітчастого лабіринту, у 0,6 % діагностовано кісту Торнвальда, у 1,1 % - сторонні тіла порожнини носа, у 1,6 % - хоанальний поліп, що значно утруднювало або унеможливлювало проведення передньої риноскопії та огляд носоглотки ендоскопом через порожнину носа. Труднощі проведення ЗРН були зумовлені віковими особливостями дитини або підвищеним блювотним рефлексом, у одного пацієнта ЗРС була утруднена наявністю рубців у носоглотці. У однієї дитини діагностовано ангіоматозний поліп носоглотки, у однієї - лімфому Беркета. Зроблено висновки, що АВ є найпоширенішим захворюванням дитячого віку, діагностика якого зазвичай не викликає труднощів. Діагностика АВ за ПРС може бути утруднена через захворювання порожнини носа та приносових синусів, а за ЗРС - через пухлини або рубці в носоглотці та вікові анатомічні і фізіологічні особливості дитини. З метою диференційної діагностики АВ, за необхідності, слід використовувати КТ, МРТ і повторне гістологічне дослідження.

  Повний текст PDF - 117.739 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"