Мета роботи - вивчення ефективності реабілітації дітей, народжених з екстремально низькою (ЕНМТ) і дуже низькою (ДНМТ) масою тіла, впродовж перших трьох років життя. Під катамнестичним спостереженням знаходилось 70 дітей: 32 отримували реабілітацію в Обласному центрі ранньої соціальної реабілітації (ОЦРСР), 38 - у поліклінічних дитячих відділеннях центрів первинної медико-соціальної допомоги (ЦПМСД) м. Запоріжжя. В ОЦРСР опрацьована модель реабілітації "Тандем - партнерство" та "дитина - сім'я - фахівець", діти отримували від 6 до 12 реабілітаційних курсів, які складалися з 4 - 7 практик. У ЦПМСД тривалість і склад реабілітації визначав невролог, вона складалась з 2 - 4 курсів і 5 видів немедикаментозної терапії. Серед обстежених у віці трьох років 27,1 % дітей були здоровими, 44,3 % мали ДЦП, 21,4 % - мінімальну мозкову дисфункцію, 7,1 % - аутизм. Серед дітей, які отримували довгострокову реабілітацію у ОЦРСР, було більше здорових (40,6 проти 15,8 %) і менше хворих на ДЦП (30,0 проти 62,5 %), ніж серед дітей, які реабілітувались за умов ЦПМСД. Кращі результати одержано серед дітей із ДНМТ під час народження. Зроблено висновки, що дітям, народженим із ЕНМТ і ДНМТ, доцільно проводити реабілітаційні програми, які базуються на засадах раннього початку, безперервності, послідовності, спадкоємності, індивідуальності та командної співпраці.

  Повний текст PDF - 235.535 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"