Зазначено, що діагностика ендотеліальної дисфункції є ключовим моментом у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань. У наукових дослідженнях під час вивчення стану ендотелію використовується проба з реактивною гіперемією (РГ) на плечовій артерії з визначенням показників ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної дилатації. Проте недоліком цього показника є неврахування величини артерії. Відомо, що малі артерії дилатують більше, великі - меншою мірою, що ускладнює порівняння результатів між різними пацієнтами. Мета дослідження - вивчити стан ендотелію судин з використанням комплексу показників у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА), які є групою ризику щодо розвитку ендотеліальної дисфункції. У дослідженні взяли участь 40 дітей, хворих на ЮРА, які проходили лікування на базі відділення дитячої кардіоревматології Київської міської дитячої лікарні N 1 і КЗ "Київська обласна лікарня", м. Боярка. У процесі дослідження виявлено розвиток ендотеліальної дисфункції зі зміною показників ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД), РГ і коефіцієнта вазодилатації (КВ). Відмічено одночасну зміну як ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, так і коефіцієнта вазодилятації. Не виявлено патологічних змін напруження зсуву ендотелію у хворих дітей у порівняно зі здоровими. Зроблено висновки, що оцінку стану ендотелію необхідно проводити за допомогою комплексу показників (ЕЗВД, РГ, КВ), що допоможе уникнути діагностичних помилок під час проведення проби з РГ.

  Повний текст PDF - 196.921 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"