Мета роблоти - клінічно оцінити інтенсивність запальної відповіді у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) з ознаками синдрому вторинної міопатії (ВМ). Під спостереженням знаходилось 72 дитини з ЮРА віком 11,3 (8,6; 15,2) року. Першу групу склали 43 дитини з виразними проявами ВМ, другу групу - 29 дітей без проявів ВМ. Усіх пацієнтів обстежено з використанням клінічних і лабораторних методів дослідження. Клінічні прояви ВМ зустрічаються переважно серед пацієнтів з моноартритом (58,14 +- 2,87 %), помірною активністю процесу (41,86 +- 4,08 %) і функціональною недостатністю (62,79 +- 3,96 %). Перебіг ЮРА, що супроводжується клінічними проявами ВМ, характеризується вищою активністю запальної відповіді з гіперпродукцією С-реактивного протеїну (7,25 (5,45; 10,5)) мг/л та основних прозапальних цитокінів - ІЛ-1Р (7,6 (4,5; 10,9)) пг/л та ІЛ-6 (6,8 (4,1; 7,8)) пг/л. Підвищений вміст транскрипційного фактора NF-kB (7,1 (4,8; 8,4)) пг/л, переважно серед пацієнтів з проявами ВМ (на 23,46 +- 2,18 %) за ЮРА, обгрунтовує патогенетичне значення запальної відповіді у формуванні клінічних проявів синдрому. Визначення вмісту креатинкінази-ММ з високою чутливістю (91,6 +- 3,08 %) % можна використовувати у ревматологічній практиці як маркер і предиктор розвитку синдрому ВМ. Перспективним залишається подальше вивчення патогенетичних аспектів формування синдрому ВМ у пацієнтів з ЮРА, а також оцінка зв'язку з клініко-лабораторними маркерами активності процесу, з метою модифікації підходів до його корекції.

  Повний текст PDF - 341.875 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"