Мета роботи - визначення особливостей клінічного перебігу постінфекційного синдрому подразненого кишечника (СПК) у дітей. Під наглядом знаходилось 130 дітей віком від 6 до 14 років з СПК. У 70 хворих (основна група) в анамнезі були гострі кишкові інфекції, підтверджені бактеріологічним дослідженням. У групу порівняння увійшли 60 дітей із СПК, які не мали гострих кишкових інфекцій в анамнезі. Контрольну групу становили 30 практично здорових дітей. Клінічний перебіг постінфекційного СПК у дітей здебільшого характеризується асоціацією нападоподібного постпрандіального абдомінального болю із діареєю 6 - 7-го типу (за Бристольською шкалою оцінки форми калових мас), наявністю метеоризму, імперативних позивів до дефекації та відчуттям неповного випорожнення, менш виразним порушенням психологічного стану. Серед моторних порушень товстої кишки за результатами електроентерографічного дослідження у дітей даної групи частіше зустрічається гіперкінетична дискінезія, при якій препрандіальна і постпрандіальна електрична активність товстої кишки є підвищеною. Ступінь підвищення рівня серотоніну та гістаміну в крові у дітей з постінфекційним СПК вищий, ніж у дітей з неускладненим інфекційним анамнезом. Виявлено кореляційний зв'язок між підвищенням серотоніну та постпрандіальним зростом сумарного електричного потенціалу товстої кишки. Висновки: особливості клінічного перебігу СПК у дітей можуть бути зумовлені специфічними змінами моторної та секреторної функції товстої кишки, які залежать, в свою чергу, від наявності мінімальних запальних змін слизової а також стану нейромедіаторної регуляції.

  Повний текст PDF - 113.768 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"