Наукова періодика України Сучасна педіатрія. Україна


Сюсюка В. Г. 
Оцінка впливу програми медико-психологічної корекції та санаторної реабілітації вагітних на стан новонароджених і перебіг їх раннього неонатального періоду / В. Г. Сюсюка, Ю. В. Котлова // Современная педиатрия. - 2014. - № 8. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_8_9
Мета роботи - оцінити ефективність програми медико-психологічної корекції у зниженні рівня тривожності та її вплив на стан новонароджених і перебіг їх раннього неонатального періоду. Обстежено 210 вагітних у II та III триместрах. Першу групу склали 80 вагітних із середнім і високим рівнем ситуативної тривожності, які взяли участь у комплексній програмі медико-психологічної корекції і санаторної реабілітації. Другу групу склали 57 вагітних, що відмовилися від медико-психологічної корекції та одержували лише стандартне санаторно-курортне лікування. Контрольну групу склали 48 вагітних з низьким рівнем тривожності (30 балів і менше). Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан оцінювали за допомогою комплексу психодіагностичних методів. Застосування програми медико-психологічної корекції вагітних на етапі санаторної реабілітації сприяло достовірному зниженню показника ситуативної тривожності у 82,5 % випадків. У групі жінок, що одержували лише стандартне санаторно-курортне лікування, зниження показника ситуативної тривожності спостерігалося лише у 52,6 % випадків. Висновки: проведена на етапі санаторної реабілітації медико-психологічна корекція вагітних, впливаючи на рівень тривожності, сприяє зниженню акушерських (передчасні пологи, аномалії пологової діяльності, дистрес плоду) і перинатальних ускладнень (асфіксія, неонатальна енцефалопатія, затримка росту плоду).Мета роботи - впровадити та оцінити вплив програми медико-психологічної корекції психоемойційної дезадаптації у вагітних на перинатальні наслідки їх розродження. Обстежено 125 вагітних у II та III триместрах гестації. I група - 28 вагітних із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності, які взяли участь у програмі медико-психологічної корекції. II група - 62 вагітні, які відмовилися від участі у програмі медикопсихологічної корекції. До III групи включені 29 вагітних із рівнем тривожності 30 балів і нижче, що характеризує низький рівень ситуативної тривожності. Критерієм виключення були тяжкі соматичні захворювання, а також виключені 6 (4,8 %) вагітних із дисгармонічним типом ставлення до соматичної хвороби. Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан оцінювали з використанням комплексу психодіагностичних методів. Встановлено, що частота ускладнених пологів мала безпосередній вплив на зростання відсотка перинатальної патології, частота якої у II групі становила 42 % та в 1,5 разу перевищувала показник I групи (28,6 %) та III групи (27,6 %). Дистрес плода в пологах мав місце у 2 випадках лише у II групі, що дорівнювало 3,2 %. У I та III групах випадків дистресу плода не було. Характеризуючи результати оцінки за шкалою Апгар, встановлено, що загальний показник на 1-й хвилині був статистично достовірно (<$E p~<<~0,05>) вищим у I групі порівняно з відповідним показником II групи. Частота затримки росту плода, при розрахунку за масо-ростовими параметрами, у II групі становила 30,7 % та була вищою за відповідний показник I (21,4 %) і III (20,7 %) груп. Відсоток недоношених новонароджених у II групі (8,1 %) більш ніж у 2 рази (<$E p~<<~0,05>) перевищував відповідний показник у I (3,6 %) та III (3,5 %) групах. Слід зазначити, що у II групі відмічалася антенатальна загибель плода в терміні 39 тижнів. Висновки: застосування розробленої та впровадженої програми медико-психологічної корекції психоемоційної дезадаптації у вагітних сприяє статистично достовірному (<$E p~<<~0,05>) зниженню частоти ускладнень у пологах і перинатальних ускладнень порівняно з жінками, які відмовились від участі у програмі. Враховуючи позитивний результат застосування програми медико-психологічної корекції психоемоційної дезадаптації у вагітних, впровадження в практику охорони здоров'я запропонованої медичної технології сприятиме поліпшенню результату розродження для матері та плода.
  Повний текст PDF - 239.673 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Сюсюка В.
  • Котлова Ю.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Сюсюка В. Г. Оцінка впливу програми медико-психологічної корекції та санаторної реабілітації вагітних на стан новонароджених і перебіг їх раннього неонатального періоду / В. Г. Сюсюка, Ю. В. Котлова // Современная педиатрия. - 2014. - № 8. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_8_9.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Сюсюка Володимир Григорович (медичні науки)
  • Котлова Юлія Валентинівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського