Мета роботи - вивчити харчову поведінку та показники якості життя у дітей та підлітків з ожирінням. Під спостереженням знаходилось 226 хворих на ожиріння віком 8 - 18 років, що перебували на стаціонарному обстеженні у відділенні ендокринології ДУ "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМНУ", та 25 здорових дітей аналогічного віку. В основній групі переважали юнаки - 129 (57 %) осіб, кількість дівчаток становила 97 (43 %) осіб. Об'єктивне дослідження включало антропометрію з визначенням росту, маси тіла, окружності талії та стегон. З метою адекватної оцінки маси тіла застосовувався індекс маси тіла (IMT = m/h<^>2, де m - маса тіла, кг; h - зріст, м). Дослідження харчової поведінки проводилося за допомогою методу тестування та опитувальника харчових переваг (ЕАТ-26, Eating Attitudes Test) тa Голандського опитувальника (DEBQ, The Dutch Eating Behaviour Questionnaire). За даними скринінгового анкетування (ЕАТ-26) у третини обстежених дітей з ожирінням встановлено девіації у харчовій поведінці з тенденцією до розвитку клінічно виражених розладів, на відміну від контрольної групи, в якій таких порушень не виявлено (<$E phi~symbol Г~0,05>). Серед варіантів порушень харчової поведінки, за результатами DEBQ, у підлітків з ожирінням переважав обмежувальний тип - (<$E 73,52~symbol С~3,21>) % випадків. У (<$E 44,1~symbol С~3,12>) % підлітків з ожирінням встановлено екстернальний варіант харчової поведінки та у (<$E 32,34~symbol С~3,14>) % обстежених - емоціогенний. Достовірні відмінності між основною та контрольною групами виявлено за всіма варіантами порушень харчової поведінки (<$E phi~symbol Г~0,05>). Якість життя у обстежених з ожирінням була значно знижена як за показниками фізичного, так і психічного здоров'я, на відміну від групи контролю (<$E p~symbol Г~0,05>).