Мета роботи - вивчити особливості метаболічних порушень у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) та їх роль у розвитку та прогресуванні стеатозу печінки. Обстежено 62 хворих на НАЖХП (26 (40 %) чоловіків та 36 (60 96) жінок). Середній вік хворих - (57,34 +- 9,2) року. До контрольної групи було залучено 20 здорових донорів аналогічної вікової категорії чоловічої та жіночої статі. Всім хворим проводили оцінку параметрів об'єктивного огляду та інструментальне обстеження згідно з наказом МОЗ України № 826 від 06.11.2014 р. Додатково визначали склад тіла пацієнтів за допомогою електронного приладу OMRON BF-511 (Японія, 2011). Дисфункцію вісцеральної жирової тканини (ВЖТ) оцінювали за величиною індексу вісцерального ожиріння за методом M. С. Amato (2010). Клінічна симптоматика у хворих на НАЖХП на тлі метаболічного синдрому була малосимптомною, що не відповідало суттєвим змінам показників лабораторних та інструментальних досліджень. Більшість пацієнтів мали метаболічні порушення у вигляді цукрового діабету 2 типу (45 %), артеріальної гіпертензії (28 %), надлишкової маси тіла й ожиріння (74 %). У всіх хворих були підвищені показники ВЖТ. У хворих на неалкогольний стеатогепатит величина індексу вісцерального ожиріння перевищувала таку у пацієнтів зі стеатозом печінки (p << 0,05). Висновки: статистично значуще підвищення частки ВЖТ та ступеня її активності у хворих на НАЖХП незалежно від величини індексу маси тіла свідчить про патогенетичну роль вісцерального ожиріння в розвитку метаболічних змін у цієї категорії хворих.

  Повний текст PDF - 1.629 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"